Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 148/1923/16-ц
провадження № 61-21009св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка "Альянс Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Копаничук С. Г., Марчук В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року Кредитна спілка "Альянс Україна" (далі - КС "Альянс Україна") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, КС "Альянс Україна" посилалася на те, що 21 серпня 2013 року Тульчинським районним судом Вінницької області на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС "Альянс Україна" заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 1048-07к в розмірі 868 506 грн 81 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 438 грн 60 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 38 грн 96 коп., всього - 868 976 грн 37 коп. Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції (далі - ВДВС Тульчинського РУЮ) від 09 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого листа. 22 жовтня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року видав виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Альянс Україна" заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к в розмірі 309 349 грн 20 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к того ж дня між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку житловий будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 добровільно повернула частину коштів на погашення боргу і станом на 16 вересня 2016 року його залишок за виконавчими листами становив 123 169 грн 20 коп. За повідомленням ВДВС Тульчинського РУЮ ОСОБА_2. померла. 22 квітня 2016 року нотаріальна контора повідомила КС "Альянс Україна" про те, що 13 квітня 2016 року надійшла заява від ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом. 19 травня 2016 року КС "Альянс Україна" направила спадкоємцю письмову вимогу про сплату в десятиденний строк загальної заборгованості в сумі 992 145 грн 57 коп., яку повинна була сплатити боржник ОСОБА_2 Однак вказана вимога залишилася без виконання. Прийнявши спадщину, відповідач набув обов`язок іпотекодавця незалежно від отримання свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи викладене, КС "Альянс Україна" просила в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед кредитною спілкою за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к в розмірі 123 169 грн 20 коп. та за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 1048-07к в розмірі 868 976 грн 37 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 14 листопада 2008 року - житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 183,5 кв. м, житловою площею 59,5 кв. м, що належав ОСОБА_2, спадкоємцем якої є ОСОБА_1, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 649 040 грн на день продажу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в запереченні на позовну заяву зазначив, що предмет іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, передавався в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к і він не стосується зобов`язань за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 1048-07к. Кредитний договір від 14 листопада 2008 року № 1045-08к було розірвано рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 08 червня 2010 року у справі № 2-3617/10 за позовом КС "Альянс Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору, яке набрало законної сили 22 жовтня 2012 року. Договір іпотеки є похідним від основного кредитного договору і зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо). Оскільки кредитний договір як основне зобов`язання розірвано 22 жовтня 2012 року, то позовна давність до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки має обчислюватися з цієї дати. З позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки КС "Альянс Україна" звернулася до суду лише у вересні 2016 року, тобто зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. З огляду на вимоги статті 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) протягом шести місяців від дня, коли КС "Альянс Україна" дізналася або могла дізнатися про відкриття спадщини, їй належало пред`явити свої вимоги саме до спадкоємців, а не до нотаріальної контори. КС "Альянс Україна" дізналася про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ще в жовтні 2015 року, проте вимогу до ОСОБА_1 направила лише 19 травня 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, що позбавляє КС "Альянс Україна" права на будь-які вимоги до спадкоємця.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2016 року у складі судді Карнауха А. П. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що кредитний договір від 07 вересня 2007 року № 1048-07к іпотекою не забезпечувався, тому звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором неможливе, так як його виконання було забезпечено іншими договірними відносинами - порукою. Неможливим є також звернення стягнення на предмет іпотеки для забезпечення стягнення боргу за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к, оскільки таке стягнення здійснюється в порядку примусового виконання судового рішення.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2017 року, з урахуванням ухвали цього суду від 13 травня 2017 року про виправлення описки, апеляційну скаргу КС "Альянс Україна" задоволено частково. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к в розмірі 123 169,20 грн, з яких: тіло кредиту - 106 142,34 грн, проценти - 17 026,86 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 листопада 2008 року -двоповерховий житловий будинок літера "А" з мансардою літера "А1" загальною площею 183,5 кв. м, житловою площею 59,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки згідно зі Звітом про оцінку майна, виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський експертний центр", у розмірі 649 040 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки відсутня домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням. До спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про іпотеку" у зв`язку з тим, що в позичальника наявна заборгованість, яка не погашена після ухвалення судом рішення про її стягнення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2017 року і залишити в силі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2016року.
Касаційна скарга мотивована тим, що позов до відповідача як спадкоємця пред`явлено на підставі статті 1281 ЦК України. Проте Верховний Суд України у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-31цс16 зазначив, що правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов`язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, Верховний Суд України зобов`язав суди при вирішенні спорів про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки, керуватися не положеннями статті 1281 ЦК України, а нормами про загальну позовну давність. Апеляційний суд не звернув уваги на умови договору іпотеки, згідно з якими строк повернення кредиту настав ще 14 листопада 2010 року. Тому позовна давність як за основним, так і за забезпечувальним зобов`язанням - звернення стягнення на предмет іпотеки - спливла у листопаді 2013 року. Проте з указаним позовом КС "Альянс Україна" звернулася до суду у вересні 2016 року, тобто з пропуском загальної позовної давності. Звіт про оцінку майна, на підставі якого було встановлено початкову ціну предмета іпотеки, є недійсним з 01 липня 2015 року, а визначена ним вартість предмета іпотеки не є актуальною на дату ухвалення рішення. Матеріали справи не містять доказів невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та неповернення суми боргу.
У липні 2017 року КС "Альянс Україна" подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила її відхилити, посилаючись на те, що у 2010 році кредитна спілка зверталася до Ленінського районного суду міста Вінниці з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к. Заочним рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 червня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Альянс Україна" заборгованість за вказаним кредитним договором. Зазначене судове рішення набрало законної сили 18 вересня 2013 року, про що вказано у виконавчому листі. З цим позовом кредитна спілка звернулася до суду 06 вересня 2016 року, тобто в межах загальної позовної давності. Посилання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутні докази невиконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, є безпідставними, оскільки за вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 є солідарним боржником, при розгляді цієї справи в суді апеляційної інстанції надавав розрахунки суми боргу, в яких були зазначені всі погашення кредитної заборгованості, здійснені боржниками. Тобто своїми діями відповідач підтвердив факт наявності заборгованості.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Тульчинського районного суду Вінницької області, а ухвалою від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25 квітня 2018 року справу № 148/1923/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2018 року касаційне провадження в цій справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 344/16760/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 344/16760/14-ц, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 червня 2019 року, прийнято відмову ОСОБА_5 від касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року. Касаційне провадження у справі за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року касаційне провадження в цій справі було поновлено.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Згідно з частиною першою статті 303, частиною першою статті 304 ЦПК України 2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України 2004 року.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції та оскаржуване рішення апеляційного суду в повній мірі не відповідає.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Судами встановлено, що 14 листопада 2008 року між КС "Альянс Україна" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1045-08к зі змінами, за яким позичальник отримала кредит в розмірі 120 000,18 грн.
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к того ж дня між КС "Альянс Україна" і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку КС "Альянс Україна" житловий будинок по АДРЕСА_1 . Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю. В. за реєстровим № 3237.
У квітні 2010 року КС "Альянс Україна" звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к та достроково його розірвати.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 червня 2010 року у справі № 2-3617/10 за позовом КС "Альянс Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору було розірвано кредитний договір № 1045-08к, укладений 14 листопада 2008 року між КС "Альянс Україна" та ОСОБА_2, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь КС "Альянс Україна" борг в сумі 362 420,37 грн, 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року у справі № 2-3617/10 апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задоволено частково. Прийнято відмову позивача від позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині солідарного стягнення з них штрафу в розмірі 50 % від загальної суми неповернутого кредиту за порушення строків сплати кредиту і процентів та дострокове розірвання договору, в сумі 53 071,17 грн, за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к. Заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 червня 2010 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Альянс України" штрафу у розмірі 50 % за порушення строків сплати кредиту та процентів у сумі 53 071,17 грн скасовано та в цій частині провадження у справі закрито. Заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 червня 2010 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Альянс України" боргу в сумі 309 349,20 грн., а також судових витрат залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 грудня 2013 року вищевказане заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 червня 2010 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року залишено без змін.
22 жовтня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області на підставі судового рішення Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року видав виконавчі листи № 2-3617/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Альянс Україна" заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2008 року № 1045-08к в розмірі 309 349,20 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
У справі, яка переглядається, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки, КС "Альянс Україна" посилалася на те, що ОСОБА_2 сплачувала в добровільному порядку кошти за вищевказаним виконавчим листом № 2-3617/10, однак залишок заборгованості складає 123 169,20 грн.
21 серпня 2013 року Тульчинським районним судом Вінницької області на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року видано виконавчий лист № 2-233/11 про стягнення з ОСОБА_2 як з поручителя на користь КС "Альянс Україна" заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 1048-07к в розмірі 868 506,81 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 438,60 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 38,96 грн, а всього - 868 976,37 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, яка переглядається, КС "Альянс Україна" вважала можливим звернути стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки, в рахунок погашення загальної суми заборгованості за двома вищевказаними виконавчими листами - 992 145,57 грн. Однак судами встановлено, що кредитний договір від 07 вересня 2007 року № 1048-07к було забезпечено порукою ОСОБА_2, а не іпотекою.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 19 жовтня 2015 року виконкомом Печерської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.
24 листопада 2015 року КС "Альянс Україна" звернулася до Тульчинської державної нотаріальної контори у Вінницькій області з вимогою про обов`язок спадкодавця, за змістом якої просила прийняти вимогу (претензію) КС "Альянс Україна" як кредитора спадкодавця ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту про подання цієї вимоги.
На підставі вищевказаної вимоги Тульчинською державною нотаріальною конторою у Вінницькій області було заведено спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2
Листом від 27 квітня 2016 року Тульчинська державна нотаріальна контора у Вінницькій області повідомила КС "Альянс Україна" про те, що 13 квітня 2016 року надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2
19 травня 2016 року КС "Альянс Україна" направила ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату в десятиденний строк заборгованості спадкодавця ОСОБА_2 в сумі 992 145,57 грн.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частиною першою статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.