Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 463/6314/15-ц
провадження № 61-11402св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Фольксбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова, у складі судді Стрепка Н. Л., від 12 листопада 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 26 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк" (далі - ПАТ "Фольксбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 1 750 000 грн.
11 листопада 2008 року між сторонами було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед позивачем солідарно із ОСОБА_1 в повному обсязі за своєчасне виконання останньою її зобов`язань за кредитним договором.
ОСОБА_1 тривалий час взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу за кредитним договором, яка становить 2 225 013, 32 грн., з яких 1 740 000 грн заборгованість по кредиту, 485 013, 32 грн заборгованість по процентам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Личаківського районного суду міста Львова
від 12 листопада 2010 року позов ПАТ "Фольксбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ "Фольксбанк" 2 225 013, 32 грн, а також судові витрати: 1 700 грн судового збору, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до умов кредитного договору та договору поруки відповідачі взяли на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені строки.
Встановивши, що відповідачі допустили неналежне виконання зобов`язання, оскільки не вносили платежі з повернення кредиту і процентів починаючи з 2010 року, суд першої інстанції дійшов висновку про солідарне стягнення заборгованості, розмір якої вважав доведеним.
Ухвалою Личаківського суду м. Львова від 13 січня 2016 року заяву
ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 12 листопада 2010 року у справі № 2-5068/10 залишено без задоволення.
Ухвалою Личаківського суду м. Львова від 16 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12 листопада
2010 року у справі № 2-5068/10 залишено без задоволення.
За заявою ОСОБА_2 від 30 листопада 2017 року Личаківський районний суд м. Львова ухвалою від 16 січня 2018 року відновив втрачене провадження у цивільній справі № 2-5068/10 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині наступних документів: кредитного договору № KF 53646, укладеного 11 листопада 2008 року між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1, заяви на видачу готівки № 1359_8 від 11 листопада 2008 року, договору поруки від 11 листопада 2008 року № РО 96228, укладеного між
ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова
від 12 листопада 2010 року в частині солідарного стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Фольксбанк" судових витрат: 1 700 грн судового збору, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь
ПАТ "Фольксбанк" 1 700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. В іншій частині рішення залишено без змін.
Приймаючи постанову від 26 березня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.
Разом з цим, суд першої інстанції помилково стягнув судові витрати з відповідачів солідарно, замість стягнення в рівних частинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Фольксбанк" відмовити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 26 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 463/6314/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що матеріали справи після процедури їх відновлення не містять ані позовної заяви, ані обґрунтованого розрахунку суми заборгованості, що стягується, хоча позивач у справі є діючим суб`єктом господарювання та не був позбавлений можливості надати відсутні у справі докази.
Розрахунок сукупної вартості кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) не може замінювати собою розрахунок дійсної заборгованості за кредитним договором.
В договорі поруки № РО 96228 від 11 листопада 2008 року не зазначено строк дії поруки, а тому вважав, що в силу частини четвертої статті 559 ЦК України її строк становить 6 місяців.
Вважав, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення не врахували, що на час звернення до суду з цим позовом порука ОСОБА_2 є припиненою та помилково стягнули з нього, як поручителя заборгованість в повному обсязі.
Учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 11 листопада 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Фольксбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KF 53646, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1 750 000 грн, що підтверджено копією заяви на видачу готівки № 1359_8
від 11 листопада 2008року.
В подальшому сторони укладали додаткові угоди до кредитного договору.
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору проведений розрахунок орієнтованої сукупної вартості кредиту, за яким кредит мав сплачуватись частинами, остання з яких підлягала сплаті в листопаді 2023 року.
11 листопада 2008 року був укладений договір поруки № РО 96228 відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед позивачем солідарно із ОСОБА_1 в повному обсязі за своєчасне виконання останньою зобов`язань за кредитним договором № KF 53646
від 11 листопада 2008 року.
Взятих на себе зобов`язань згідно кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі
2 225 013, 32 грн, з яких 1 740 000 грн заборгованість по кредиту,
485 013, 32 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.
Згідно Акту на знищення № 4 від 15 лютого 2016 року, матеріали цивільної справи № 2-5068/10 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищені Личаківським районним судом м. Львова у зв`язку з закінченням термінів зберігання.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.