Постанова
Іменем України
18 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 279/4321/17
провадження № 61-234св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2018 року у складі судді: Коренюка В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення у житловий будинок, зобов`язання надати ключі від житлового будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 2003 року почала проживати як чоловік та дружина разом з ОСОБА_2, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. В період спільного проживання 15 вересня 2007 року за спільні кошти вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 01 березня 2014 року та виділено кожному у власність по Ѕ ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Проте ОСОБА_2 чинить перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1, закрив господарські споруди, житловий будинок, та не допускає ОСОБА_1 до будинку. На вимоги позивача надати ключі від будинку відповідач категорично відмовив.
ОСОБА_1 просила усунути перешкод у користуванні житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 зі сторони ОСОБА_2, шляхом вселення її цей житловий будинок та зобов`язання ОСОБА_2 надати їй ключі від будинку та не чинити їй перешкоди у користуванні цим житловим будинком.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 на праві часткової власності житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 зі сторони ОСОБА_2 , шляхом вселення ОСОБА_1 у цей будинок. Зобов`язано ОСОБА_2 передати ключі від вхідних дверей будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що 15 вересня 2007 року сторони за спільні кошти придбали житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 01 березня 2014 року та виділено кожному у власність по 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили. Відповідач чинить перешкоди позивачеві ОСОБА_1 у користуванні правом власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно листів начальника Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області вбачається, що існує конфлікт між сторонами з приводу житлового будинку, а також, що відповідач не зважаючи на рішення суду (яким виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ), не впускає ОСОБА_1 до даного домоволодіння. Наявність рішення суду підтверджує факт належності ОСОБА_1 на праві власності 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Оскільки позивач є співвласником спірного будинку, має право на користування своєю часткою, а відповідач чинить їй перешкоди, то позов підлягає задоволенню.
Аргументи учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не набула право власності на спірне майно, оскільки не зареєструвала таке право у встановленому законом порядку. Оскільки, позивач не є власником спірного майна - були наявні всі підстави для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року у справі №279/989/17, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 01 березня 2014 року та виділено у власність кожному по Ѕ ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішення набрало