Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 570/6046/14-ц
провадження № 61-17045св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Рівненська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рівненської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та усунення від спадкування, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2017 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Григоренко М. П., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Рівненської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та усунення від спадкування.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка та незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_2 .
В межах встановленого шестимісячного терміну позивачем було поштою надіслано на адресу Рівненської районної державної нотаріальної контори заяву простої письмової форми про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 .
У відповідь на заяву позивача про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 Рівненською районною державною нотаріальною конторою було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про необхідність направлення належним чином оформленої заяви про прийняття спадщини або особистого прибуття до нотаріальної контори.
Позивачем були виконані вимоги Рівненської районної державної нотаріальної контори та надіслано нотаріусу нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини.
Однак, після звернення до Рівненської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини виявилося, що свідоцтво про право на спадщину вже видано ОСОБА_2 .
З урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, видане 01 серпня 2014 року державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. на ім`я ОСОБА_2 ; усунути ОСОБА_2 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10 жовтня 2014 року квартири АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 04 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати ОСОБА_1 власником квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 ; визнати будівельні матеріали, які використані для самочинного будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, спільною власністю ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 ; визнати ОСОБА_6 спадкоємцем 1/3 частини будівельних матеріалів, які використані для самочинного будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_7 ; визнати ОСОБА_1 спадкоємцем будівельних матеріалів, які використані для самочинного будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, видане 01 серпня 2014 року державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. на ім`я ОСОБА_2
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами від 10 жовтня 2014 року.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 04 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належним чином прийняв спадщину.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання вищезазначених договорів недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що вони є похідними від визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, оскільки в силу частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язуються з його недійсністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині усунення від спадкування за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що доказів в розумінні статей 57, 58 ЦПК України, які б свідчили про те, що за станом здоров`я спадкодавець знаходився у безпорадному стані, не міг самостійно забезпечити умови свого життя та потребував стороннього догляду, та доказів, які б свідчили про факт свідомого та навмисного ухилення відповідача від свого обов`язку щодо догляду та утримання спадкодавця, позивач у порядку, передбаченому статями 10, 60 ЦПК України, не надав, такі докази в ході розгляду справи не встановлено. Таким чином, судом не встановлено факт ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю в розумінні положень частини п`ятої статті 1224 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання позивача власником квартири АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав докази того, що він звертався за отриманням свідоцтва про права на спадщину після смерті спадкодавця, але не міг його отримати за підстав, що не залежали від його волі, а суд не наділений повноваженнями виконувати обов`язки нотаріуса з посвідчення права на спадщину, що відповідає вимогам статей 1268, 1269,1269,1297 ЦК України.
Щодо визнання ОСОБА_1 власником будівельних матеріалів, які використані для самочинного будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимим доказами не доведені позовні вимоги в цій частині.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, виданого 01 серпня 2014 року державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. на ім`я ОСОБА_2, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами від 10 жовтня 2014 року, визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 04 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скасовано.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено.
В решті рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 вчасно заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав, заява від імені ОСОБА_1 подана 03 жовтня 2013 року, яка належним чином так і не засвідчена, а тому не є належним та допустимим доказом прийняття спадщини і підставою для визнання свідоцтва про спадщину недійсним. Таким чином, ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_6 не прийняв, права на спадкування не набув, відповідно, його права не порушені.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10 травня 2017 року на адресуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла касаційна скарга на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
20 червня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_2 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилити, оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу Коротенку Є. В.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками позивача.
Матір`ю відповідача ОСОБА_2 є ОСОБА_8, яка була рідною сестрою позивача.
ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1991 року була власником квартири АДРЕСА_1 і спорудами: 1/2 В -сарай, Д -сарай, Е-сарай, Г-вбиральня, №1-огорожа.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна сестра позивача (мати відповідача ОСОБА_2 ) - ОСОБА_8
ОСОБА_6 (її мати) стала піклувальником неповнолітніх онуків, у тому числі - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6
18 вересня 2013 року ОСОБА_2 подав до Рівненської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після померлої ОСОБА_6, на підставі чого заведена спадкова справа № 574/2013.
27 вересня 2013 року через засоби поштового зв`язку до Рівненської районної державної нотаріальної контори направлена заява ОСОБА_1 простої письмової форми про прийняття ним спадщини після смерті матері - ОСОБА_6
Вказана заява надійшла до нотаріальної контори 03 жовтня 2013 року.
03 жовтня 2013 року державним нотаріусом Кутецькою В. В. направлено повідомлення ОСОБА_1 про підтвердження отримання його заяви. Крім того, нотаріус повідомила позивача, що оскільки справжність його підпису на документі не засвідчена, йому необхідно надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису має бути нотаріально засвідченою), або прибути особисто до Рівненської районної державної нотаріальної контори.
Заявою від 07 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 повідомив Рівненську районну державну нотаріальну контору про те, що звернувся до Рівненського міського суду із заявою про продовження строку на прийняття спадщини та просить до моменту розгляду справи не вчиняти будь-яких дій щодо оформлення спадщини іншими особами.
13 листопада 2013 року рішенням Рівненського районного суду Рівненської області визначений додатковий строк для прийняття спадщини.
29 січня 2014 року позивач нотаріально оформив заяву про прийняття спадщини після смерті матері та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, яку надіслав до Рівненської районної державної нотаріальної контори.
27 лютого 2014 року вказана заява та рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року надійшли до нотаріальної контори.
25 червня 2014 року рішенням Апеляційного суду Рівненської області рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
01 серпня 2014 року державний нотаріус Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. видала свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її онук ОСОБА_2 Спадкове майно складається з квартири та приналежних до неї будівель, які знаходяться по АДРЕСА_1 .
10 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу цього житла.
04 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на забезпечення повернення боргу по договору в розмірі 120 000,00 грн укладено договір іпотеки вказаного майна.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.