Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 520/11651/14-ц
провадження № 61-13755св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - Державна реєстраційна служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Фальчука В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 26 квітня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 234-08 МК, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 344 120,00 швейцарських франків з розрахунку 8,99 % річних на строк з
26 квітня 2006 року по 26 квітня 2021 року.
22 травня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11005436000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 68 825,00 швейцарських франків з розрахунку 8,99 % річних на строк з 23 травня 2006 року по 23 травня
2013 року.
16 червня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11011854000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 235 618, швейцарських франків з розрахунку 8,99 % річних на строк з 16 червня 2006 року по 16 червня
2017 року.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого
ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) ПAT "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами від боржників.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаними договорами про надання споживчих кредитів іпотекодавець ОСОБА_1 за договорами іпотеки № б/н від 23 травня 2006 року, № б/н від 16 червня 2006 року передала у іпотеку нерухоме майно: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, опис - житловий будинок під літ. "Б", житловий будинок під літ. "В", житловою площею 133,5 кв.м, огорожа 1-7, мостіння - 1-11, розташовані на земельній ділянці площею 723 кв.м, що знаходиться у фактичному користуванні; за договором іпотеки № б/н від 26 квітня 2006 року, передала в іпотеку нерухоме майно: 63/100 частин домоволодіння, під номером АДРЕСА_1, та в цілому складається з двох жилих будинків літ. "Б", "В", загальною площею 433,9 кв.м, житловою площею 133,5 кв.м, та надвірних спору: № 1-7 -огородження, І-ІІ - мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 723 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні іпотекодавця.
ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов`язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов`язання не виконані, у зв`язку з чим, станом на
07 серпня 2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі:
9 169 179,68 грн, з яких: 4 169 743,19 грн за кредитним договором
№ 10603798001 сума заборгованості за кредитом - 2 964 985,23 грн; сума заборгованості за відсотками - 1 204 757,97 грн, 1 005 147,61 грн; за кредитним договором № 10006436000 сума заборгованості за кредитом - 611 706,17 грн; сума заборгованості за відсотками - 393 441,44 грн;
3 994 288,88 грн за кредитним договором № 11011854000 сума заборгованості за кредитом - 2 614 069,06 грн; сума заборгованості за відсотками - 1 380 219,82 грн.
ПАТ "Дельта Банк" просило в рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості у розмірі 9 169 179,68 грн звернути стягнення заборгованості за договорами іпотеки № б/н від
23 травня 2006 року, № б/н від 16 червня 2006 року, № б/н від 26 квітня
2006 року, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПAT "Дельта Банк" на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 63 /100 частин домоволодіння, під номером АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному користуванні іпотекодавця.
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ "Дельта Банк", Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції у якому просила визнати недійсним кредитний договір № 234-08 МК від 26 квітня 2006 року; визнати недійсним іпотечний договір від 26 квітня 2006 року за кредитним договором № 234-08 МК; виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою 63/100 частини домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 ; визнати недійсним з моменту укладення договір про надання споживчого кредиту № 11005436000 від
22 травня 2006 року; визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № б/н від 22 травня 2006 року за договором про надання споживчого кредиту № 11005436000; виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить
ОСОБА_1 ; визнати недійсним з моменту укладення договір про надання споживчого кредиту від 15 червня 2006 року № 11011854000; визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № б/н від
16 червня 2006 року за договором про надання споживчого кредиту
№ 11011854000; виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що банком при укладенні спірних договорів не було надано необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кредити, внаслідок чого вона була введена в оману стосовно товару, що є порушенням вимог законодавства України.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій:
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання договорів недійсними задоволено.
Визнано недійсними з моменту укладення кредитний договір № 234-08 МК та іпотечний договір, укладені між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
26 квітня 2006 року.
Виключено з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою 63/100 частини домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, внесеного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т. М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2259.
Визнано недійсними з моменту укладення договір про надання споживчого кредиту № 11005436000 та договір іпотеки, укладені 22 травня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
Виключено з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, внесеного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 893.
Визнано недійсними з моменту укладення договір про надання споживчого кредиту від 15 червня 2006 року № 11011854000 та договір іпотеки від
16 червня 2006 року, укладені між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
Виключено з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою домоволодіння під номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, внесеного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 72.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитних договорів, що були укладені в 2006 році між
ОСОБА_1 і АКІБ "УкрСиббанк" є несправедливими в цілому та суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно, як наслідок, визнання недійсними договорів іпотеки, оскільки ці договори є похідними від основних.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання договорів недійсними відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк", апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" є передчасними, з тих підстав, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку"), та не потребує судового розгляду. Апеляційний суд застосував правову позицію Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що в момент укладення спірних договорів сторонами було досягнуто згоди з усіх питань щодо їх умов, а вимоги стосуються виконання договорів, спірні кредитні договори не можуть бути визнані недійсними, оскільки ОСОБА_1 підписуючи їх, погодилась з усіма істотними умовами. Апеляційний суд застосував правову Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-63цс12.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до
ПАТ "Дельта Банк", Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання договорів недійсними, а рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 березня 2016 року в цій частині залишити без змін.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що банком не було надано інформаційного листа з підписом ОСОБА_1 щодо обізнаності останньої згідно статті 11 закону України "Про захист прав споживачів". Судом не застосовано пункт 9 статті 15, статтю 18 Закону України "Про захист прав споживачів". У спірних договорах відсутні відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту. Банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредитів для споживача. У наданому розрахунку не вказано повної орієнтовної вартості кредитів, розрахунок проведений поверхнево та не зрозуміло. Умови кредитних договорів є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, і є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договорів іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головних.
10 лютого 2017 року ПАТ "Дельта Банк" через засоби поштового зв`язку подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до
ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задовольнити.
Аргументи касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" зводяться до того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки нормами Закону України "Про іпотеку" перебачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке є способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.
Доводи інших учасників справи:
14 лютого 2017 року ПАТ "Дельта Банк" через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання договорів недійсними залишити без змін.
Рух касаційних скарг:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду міста Одеси.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду міста Одеси.
У січні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року поновлено ПАТ "Дельта Банк" строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду міста Одеси.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року касаційні скарги разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року цивільну справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.