ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №808/544/13
касаційне провадження №К/9901/8311/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 (головуючий суддя - Юхименко О.В., судді - Мельник В.В., Нагорна Л.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000080025 від 10.01.2013.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що на момент проведення камеральної перевірки дані в звіті № 1ДФ за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року були відображені з урахуванням уточнених розрахунків в повному обсязі та з достовірними відомостями.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 26.08.2014 позов задовольнив повністю: скасував податкове повідомлення - рішення № 0000080025 від 10.01.2013.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що допущені Товариством у податковій звітності помилки були самостійно виправлені платником податку до моменту проведення камеральної перевірки, з урахуванням того, що допущені Товариством помилки не призвели до заниження податкових зобов`язань.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23.04.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 року № 0000080025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму штрафу у розмірі 510,00 грн; в іншій частині позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повторність вчинення позивачем аналогічного правопорушення спростовано, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 у справі № 808/11-13-а було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001080025 від 19.12.2012 про застосування до санкцій за 1-2 квартали 2012 року.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.06.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: підставою для визначення податковим органом суми штрафу відповідно до статті 119 Податкового кодексу України є факти, якими встановлено кількість правопорушень платником податків у вигляді неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, а саме наявність податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за зазначене правопорушення; Податковий кодексу України не містить норми щодо узгодженості суми штрафу для визначення ознак повторності правопорушення.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.11.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 12.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку щодо подання з недостовірними відомостями та помилками податкової звітності за формою № 1ДФ Товариства за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року, результати якої оформлені актом від 25.12.2012 № 592/25-0/25480917, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу 3 Порядку заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 1020, які полягали у тому, що Товариство подало податкову звітність (форма № 1ДФ) з недостовірними відомостями та помилками за 3-4 квартали 2011 року, 1-3 квартали 2012 року.
Також, у акті перевірки було вказано, що з метою самостійного виправлення помилок Товариством подавались уточнюючі розрахунки.
На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.