ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 листопада 2019 року
справа №640/21584/18
адміністративне провадження №К/9901/28761/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у складі судді Кузьменко А.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у складі суддів Шурка О.І., Василенка Я.М., Степанюка А.Г.
у справі №640/21584/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 10 жовтня 2018 року №0011124104, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 4 343 714,38 грн, з них за податковим зобов`язанням 3 474 971,5 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 868 742,88 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
14 травня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, відмовив в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень статті 78, пунктів 216.2, 216.3 статті 216 Податкового кодексу України, статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", який зумовив висновок про те, що оскільки у позивача відсутні належні докази наявності форс-мажорної обставини (крадіжка тютюнових виробів), як підстави звільнення від оподаткування, тому товари (продукція) підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.
У жовтні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на прийняття судових рішень судами попередніх інстанцій із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
В касаційній скарзі Товариство наголошує на тому, що обставини непереборної сили, в тому числі злочинні дії третіх осіб щодо крадіжки товару, підтверджуються сукупністю доказів, а не виключно сертифікатом торгово-промислової палати. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 216.3 статті 216 Податкового кодексу України, оскільки вказана норма не визначає, які саме докази мають підтверджувати втрату підакцизного товару внаслідок протиправних дій третіх осіб, так само, як і те, що сертифікат торгово-промислової палати, є єдиним можливим доказом підтвердження вказаних обставин.
Позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосували пункт 216.2 статті 216 Податкового кодексу України стосовно визначення моменту виникнення податкового зобов`язання щодо втраченого підакцизного товару.
Товариство вказує на порушення судами попередніх інстанцій вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, з огляду на відсутність у податкового органу підстав для проведення позапланової податкової перевірки.
21 жовтня 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував справу № 640/21584/18 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
06 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач, посилаючись на її необґрунтованість, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
07 листопада 2019 року справа № 640/21584/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 24 вересня 2018 року податковим органом відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" з питань своєчасності повноти нарахування та сплати акцизного податку за період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року, за результатами якої складено акт від 24 вересня 2018 року №2804/28-10-41-04/20043260 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення Товариством підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213, підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з акцизного податку за листопад 2017 року на 3 474 971,5 грн.
10 жовтня 2018 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України керівником податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення №0011124104, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем тютюн та тютюнові вироби на загальну суму 4 343 714,38 грн, у тому числі за порушення положень підпункту 213.1.1 пункту 213.1, підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України за основним платежем 3 474 971,50 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 868 742,88 грн відповідно до пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Щодо правомірності проведення перевірки.
Суди попередніх інстанцій установили, що 26 березня 2018 року податковий орган надіслав запит №13344/10/28-10-41-04-08, у якому зазначено, що за результатами проведеного аналізу податкової декларації позивача з акцизного податку за листопад 2017 року від 15 грудня 2017 року №9268974026 встановлено, що в додатку 4 до даної декларації "Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою" Товариством безпідставно включено до неоподатковуваних обсягів тютюнові вироби у кількості 5 830 тис. шт. на суму акцизного податку 3475 тис. грн згідно з митною декларацією від 28 листопада 2017 року № UA100110/2017/412674, оскільки на час подання декларації акцизного податку інформація про фактичне вивезення товарів відсутня. У зв`язку із чим, позивачу запропоновано протягом 15 робочих днів надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу підстав визначених у зверненні.
24 квітня 2018 року позивач на запит податкового органу надав пояснення, що підприємством відвантажено 28 листопада 2017 року тютюнові вироби 5 830 тис. шт. на загальну вартість 31 598,60 Євро, однак 29 листопада 2017 року здійснено напад на автомобіль з тютюновими виробами, в результаті якого невідомі особи заволоділи автомобілем з продукцією, що за твердженнями позивача звільняє його від обов`язку сплати акцизного податку.
Наявність підстав для проведення перевірки, як встановлено судами попередніх інстанцій, доводиться тим, що позивач не надав в запитуваному обсязі пояснень та підтверджуючих документів на запит податкового органу від 26 березня 2018 року №13344/10/28-10-41-04-08.
Суди попередніх інстанцій погодилися з доводами податкового органу, що наданими позивачем на запит податкового органу поясненнями та доданими копіями документів не обґрунтована правомірність включення до додатку 4 до декларації акцизного податку за листопад 2017 року "Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою" товару на суму акцизного податку 3 474 951,50 грн, яка не підлягає оподаткуванню по митній декларації від 28 листопада 2017 року №UA100110/2017/412674, оскільки відсутні відомості про перетин вказаного товару через митний кордон України.