ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2019 року
Київ
справа №819/35/16
адміністративне провадження №К/9901/11747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року (у складі головуючого судді Ходачкевич Н.І.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді Заверухи О.Б., суддів: Ільчишин Н.В., Курильця А.Р.)
у справі № 819/35/16
за позовом ОСОБА_2
до Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області,
треті особи: Тернопільська обласна державна адміністрація, Національне агентство України з питань державної служби,
про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - Лановецька РДА), треті особи: Тернопільська обласна державна адміністрація, Національне агентство України з питань державної служби, в якому просила суд визнати протиправними і скасувати розпорядження голови Лановецької РДА від 18 грудня 2015 року № 122-к "Про звільнення ОСОБА_2 "; поновити її на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року позов задоволено. Скасовано розпорядження голови Лановецької РДА від 18 грудня 2015 року № 122-к "Про звільнення ОСОБА_2 ". Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА. Стягнено з Лановецької РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1 і Тернопільської обласної державної адміністрації задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року змінено, викладено третій та четвертий абзаци резолютивної частини в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА Тернопільської області з 22 грудня 2015 року. Стягнути з Лановецької РДА Тернопільської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2015 року по 01 березня 2016 року в розмірі 7806,62 грн.". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2014 року головою Лановецької РДА прийнято розпорядження №124-к, яким призначено ОСОБА_2 на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА, присвоєно 13 ранг державного службовця в межах шостої категорії посад на підставі заяви позивача та погодження Тернопільської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2014 року.
6. Голова Лановецької РДА 06 листопада 2014 року звернувся до голови Тернопільської обласної державної адміністрації з пропозицією про погодження призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорт Лановецької районної державної адміністрації. У цій пропозиції зазначено рівень фахової та професійної підготовки, ділові якості позивача.
7. Відповідно до картки погодження ОСОБА_2 отримала погодження управління юридичної та кадрової роботи апарату обласної державної адміністрації, профільного управління, керівника апарату обласної державної адміністрації, заступника голови обласної державної адміністрації, першого заступника голови обласної державної адміністрації, завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції, взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації.
8. Тернопільська обласна державна адміністрація 06 листопада 2014 року направила погодження №01-4746/13-22 щодо призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА.
9. З 04 березня 2015 року по 16 березня 2015 року Національне агентство України з питань державної служби провело позапланову безвиїзну перевірку дотримання вимог Закону України "Про державну службу", антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань державної служби в Лановецькій РДА. За результатами перевірки складено довідку, в якій встановлено порушення призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА, а саме недотримання вимог статті 15 Закону України "Про державну службу" та Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1374 (далі - Порядок № 1374).
10. У зазначеній довідці рекомендовано керівництву Лановецької РДА розглянути питання про звільнення з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА ОСОБА_2 згідно з пунктом 2 статті 40 КЗпП України та пунктом 1 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу".
11. На виконання довідки Національного агентства України з питань державної служби голова Лановецької РДА прийняв розпорядження від 18 грудня 2015 року № 122-к відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу", яким звільнив ОСОБА_2 з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА.
12. Вважаючи розпорядження від 18 грудня 2015 року № 122-к протиправним, ОСОБА_2 звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проведення конкурсного відбору на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА є правом керівника відповідного органу.
14. Водночас, призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА відбулось відповідно до Порядку № 1374 та згідно зі статтею 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статтею 15 Закону України "Про державну службу".
15. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо дати, з якої позивача необхідно поновити на посаді.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам процесуального законодавства не дослідили та не надали правову оцінку ряду доказів та обставин, які свідчать про порушення порядку призначення позивача на відповідну посаду.
17. Зазначає, що судами не досліджено всіх фактів порушення призначення на посаду ОСОБА_2, які викладені у довідці Національного агентства України з питань державної служби, зокрема щодо відсутності у позивача необхідного стажу роботи на керівних посадах (не менше 5-ти років), відсутності усіх документів, передбачених пунктом 3 Порядку № 1374, які повинні були долучатися до листа Лановецької РДА від 06 листопада 2014 року № 05-1234/02-16 про погодження призначення на посаду ОСОБА_2, відсутності правової експертизи проекту розпорядження Голови Лановецької РДА від 12 листопада 2014 року №124-к.
18. Звертає увагу на недотримання відповідачем вимог Положення про відділ освіти молоді та спорту Лановецької РДА, затвердженого розпорядженням голови Лановецької РДА від 10 жовтня 2014 року № 307-ов, та Регламенту Лановецької РДА, затвердженого розпорядженням голови Лановецької РДА від 03 листопада 2014 року № 325-од, під час призначення позивача на посаду.
19. Вказує на помилковість зазначення у мотивувальній частині рішення першої інстанції про допит свідка ОСОБА_3, оскільки вказана особа до суду не з`являлась, будь-яких пояснень суду не надавала.
20. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 та Лановецька РДА не погоджуються з доводами касаційної скарги, вважають їх безпідставними. Тому просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
22. Спірні правовідносини виникли стосовно наявності чи відсутності підстав для звільнення ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 30 Закону України "Про державну службу".
23. Відповідно до вимог частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону).
24. Згідно зі статтею 4 вищевказаного Закону право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
25. Таким чином, для правильного вирішення спору по суті необхідно встановити правомірність призначення позивача на відповідну посаду, зокрема в частині дотримання передбаченої законодавством процедури.
26. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.