ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 листопада 2019 року
справа №200/5738/19-а
адміністративне провадження №К/9901/29417/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 (суддя - Бабіч С. І.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (судді: Геращенко І. В., Міронова Г. М., Ястребова Л. В.)
у справі № 200/5738/19-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та незаконними дії податкового органу по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2017; зобов`язати відповідача скасувати рішення № 56-583/05-99-13-04/2828703959 від 31.03.2017 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку про скасування такого рішення; зобов`язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2017.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених підстав для цього, що передбачені пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. Позивач також вказує на те, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо позивача датовано 31.03.2017 (останній день І кварталу 2017 року), що не відповідає вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України, оскільки не є першим числом місяця, наступного за кварталом. Зазначає, що у будь - якому разі у позивача відсутній податковий борг з орендної плати з фізичних осіб протягом двох послідовних кварталів, що передують рішенню від 31.03.2017.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 22.07.2019 Донецький окружний адміністративний суд рішенням адміністративний позов задовольнив частково, рішення № 56583/0599-13-04/2828703959 від 31.03.2017 скасував та зобов`язав відповідача внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку про скасування такого рішення, зобов`язав податковий орган поновити реєстрацію ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. 25.09.2019 Перший апеляційний адміністративний суду ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції змінив шляхом зазначення по всьому тексту рішення номер рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку " 56-583/05-99-13-04/2828703959" замість " 56583/0599-13-04/ НОМЕР_1 ". В решті рішення суду залишив без змін.
5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку третьої групи). Суди встановили, що позивач сплачував орендну плату за земельну ділянку у відповідному розмірі, та у нього була відсутня заборгованість з орендної плати за певну земельну ділянку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що передували рішенню про анулювання реєстрації від 31.03.2017, що виключає можливість застосування до позивача положень пункту 299.10 статті 299 та підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права (абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України) та порушення норм процесуального права (статті 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України), просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Донецькій області (перебував на обліку в Маріупольському ОДПІ) як фізична особа - підприємець з 28.01.2000 року по теперішній час.
З 01.01.2012 платник перебував на спрощеній системі оподаткування з застосуванням третьої групи єдиного податку згідно заяви на застосування спрощеної системи оподаткування № 1829 від 20.01.2012.
Згідно відповіді на адвокатський запит ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що рішенням № 56-583/05-99-13-04/2828703959 від 31.03.2017 анульовано реєстрацію платника єдиного податку позивача через наявність протягом двох послідовних кварталів податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за кодом платежу 18010900. З 01.04.2017 року позивача було виключено з реєстру платників єдиного податку та переведено на загальну систему оподаткування (а. с. 13).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В касаційній скарзі викладає положення статей 291, 297, 299 Податкового кодексу України, зазначає, що позивач втратив пільгу щодо сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб з 08.06.2016, вказує на те, що у позивача був наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб протягом двох послідовних кварталів.
Одночасно з поданням касаційної скарги відповідач заявив клопотання про заміну сторони відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом заміни відповідача у справі - Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області, яке Суд визнає обґрунтованим та здійснює заміну відповідача у справі.
9. Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача до Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
11. Частини перша та друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
12. Стаття 288 Податкового кодексу України
12.1. Підпункт 288.1.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
12.2. Пункт 288.2.