ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 755/18488/16-к
провадження № 51-383км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Могильного О. П., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Міщенко Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101070000150, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Петропавловськ-Камчатський Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у АДРЕСА_3 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 189 КК - на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_2 законність і обґрунтованість судових рішень щодо якого прокурор у касаційній скарзі не оскаржує.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за встановлених судом першої інстанції обставин та детально наведених у вироку 06 вересня 2016 року приблизно о 01:30 за попередньою змовою з ОСОБА_2, на автомобілі "Мерседес Бенс", (номерний знак НОМЕР_1 ) приїхали на Броварський проспект 16а в місті Києві, де в той час знаходились повії: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, погрожуючи застосуванням насильства, почали вимагати з кожної повії гроші в сумі 200 грн за те, що вони знаходяться на Броварському проспекті в місті Києві та надають сексуальні послуги за гроші. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що у разі відмови жінок від сплати вказаної суми вони застосують до них насильство. Будучи заляканими та реально сприймаючи погрози в свій бік, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 200 грн кожна, а всього 800 грн.
Крім того, 24 вересня 2016 року приблизно о 01:00 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи повторно у такій же спосіб вимагали і отримали від ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 200 грн з кожної, а всього 600 грн.
Крім того, у вересні 2016 року ОСОБА_1 прибув на "блошиний" ринок, розташований на проспекті С. Бандери (проспект Московський) у м. Києві, де у невстановленої особи за 5000 грн придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме револьвер з маркуванням № НОМЕР_2 калібру 5,6 мм, зібраний саморобним способом із використанням різних частин револьверу "Наган", зразка 1898 року, та 6 патронів калібру 5,6 мм з маркуванням "Rem" промислового виробництва, які став незаконно зберігати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4, до 24 вересня 2016 року, коли в ході обшуку було виявлено і вилучено вищевказані вогнепальну зброю та бойові припаси.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 жовтня 2018 року вирок місцевого суду змінив. На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання") зарахував ОСОБА_2 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 24 вересня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Постановив звільнити ОСОБА_2 з під-варти по відбуттю ним строку покарання.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів касаційної скарги прокурора зводиться до його вказівок на те, що місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції не врахував ступеня тяжкості вичинених засудженим злочинів, його ролі при їх скоєні, та даних про його особу. У вироку суд не зазначив, у чому полягала співпраця ОСОБА_1 зі слідством, та безпідставно послався на його характеристику, зазначивши, що вона є позитивною, оскільки згідно характеристики ЖЕД-2, ОСОБА_1 характеризується посередньо, а не позитивно. Отже, на думку прокурора, відсутні достатні підстави для застосування до ОСОБА_1 . положень ст. 75 КК. На вказані порушення не звернув уваги апеляційний суд, який, залишаючи вирок місцевого суду без змін, обмежився перерахуванням обставин, на які послався суд першої інстанції та загальними фразами про обґрунтованість застосування до ОСОБА_1 . положень ст. 75 КК. При цьому, апеляційний суд всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав оцінки доводам в апеляційній скарзі прокурора, про необґрунтоване звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, не навів переконливих мотивів, з яких визнав ці доводи безпідставними.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, на підставах зазначених у цій скарзі, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині прокурор не оскаржує.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.