Постанова
іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 740/3220/17
провадження № 51- 9398км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Козоріза С. В.,
прокурора Сенюк В. О.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Царенка А. А. та Козоріза С. В. на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 29 серпня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016270180002034 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 29 серпня 2018 року, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цивільні позови прокурора та потерпілої ОСОБА_1 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 10013,57 грн на відшкодування витрат КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" та 1121,75 грн на відшкодування витрат КЛПЗ "Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького" на лікування потерпілої ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 35 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Як установив місцевий суд, 21 грудня 2016 року близько 13:00 поблизу подвір`я будинку № 1 а по вулиці Герцена в м. Ніжині Чернігівської області ОСОБА_2 з мотивів раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав потерпілий ОСОБА_1 один удар ногою у взутті в ділянку задньої поверхні грудної клітки, від отримання якого потерпіла, вдарившись правою частиною грудної клітки об дерев`яний паркан, отримала тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді закритого перелому 5, 6, 7 ребер справа зі зміщенням та боковим заходженням відламків, правобічного гемопневмоторакса та емфіземи м`яких тканин правої грудної клітки, садна задньої поверхні грудної клітки у ділянці лопатки.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційні скарзі з доповненнями захисник Козоріз С. В., посилаючись на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість, просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 121 на ст. 128 КК, призначити йому покарання в межах санкції цієї статті та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
Захисник зазначає, що у засудженого не було умислу на спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень. Завдавши їй одного удару ногою в спину, останній не передбачав, що потерпіла впаде на дерев`яний паркан і вдариться правою частиною грудної клітки, унаслідок чого отримає тяжкі тілесні ушкодження.
На думку захисника, при призначенні покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував позитивні дані про особу засудженого, його першу судимість, наявність постійного місця роботи та сімейний стан і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував ст. 75 КК, і своє рішення у цій частині належним чином не вмотивував. А тому, на його думку, вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Захисник також стверджує, що при перегляді цього вироку за аналогічними доводами, наведеними у його апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції цим доводам належної оцінки не надав та вказаних порушень не усунув, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК.
Захисник Царенко А. А. у касаційній скарзі, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненому злочині та правильності кваліфікації його дій судом, просить змінити оскаржувані судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та даним про його особу через суворість, та застосувати до нього положення ст. 75 КК.
На переконання захисника, при призначення покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції не врахував належним чином даних про його особу, молодий вік, наявність сім`ї та неповнолітньої дитини, позитивні характеристики, проблеми із здоров`ям, постійне місце роботи, вчинення ним злочину вперше, а також обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відшкодування потерпілій спричиненої матеріальної шкоди в сумі 10324,74 грн та часткове відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн, повну реабілітацію здоров`я потерпілої за рахунок цих коштів, а також відсутність у справі обставин, що обтяжують покарання, та безпідставно не застосував до засудженого положення ст. 75 КК. Тому захисник вважає, що вирок місцевого суду у цій частині не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Крім того, вказує, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не врахував належним чином даних про особу засудженого та не зазначив, що останній свою вину у скоєному повністю визнав і у вчиненому щиро розкаявся, а тому, на думку захисника, цей суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у справі підстав, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 .
Позиція учасників судового провадження