1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




УХВАЛА

11 листопада2019 року

м. Київ

Справа № 822/2156/18

Провадження № 11-990апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, державне підприємство "Радгосп "Лісогринівецький", про визнання протиправним та скасування рішення,і

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до адміністративного суду з позовними вимогами до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, державне підприємство "Радгосп "Лісогринівецький", визнати протиправним та скасувати рішення Лісовогринівецької сільської ради від 29 березня 2018 року № 12 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державному підприємству "Радгосп "Лісогринівецький" Міністерства аграрної політики та продовольства України".

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 25 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, провадження у справі закрив з огляду на наявність у цій справі невирішеного спору про право.

У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні відносини виникли між сторонами з приводу рішення Лісовогринівецької сільської ради від 29 березня 2018 року № 12 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державному підприємству "Радгосп "Лісогринівецький" Міністерства аграрної політики та продовольства України".

Позивачі у цій справі вважають, що є власниками земельних ділянок на території Лісовогринівецької сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області, а державне підприємство "Радгосп "Лісогринівецький" як користувач землі площею 2 628 га, наданій сільськогосподарській артілі "Перемога" села Лісових Гринівців, - що право користування земельними ділянками належить йому.

У контексті цих вимог суди дійшли висновку, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (фактично між позивачами і третьою особою) не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення, скільки щодо правомірності набуття права володіння та користування земельною ділянкою третьою особою. Такий спір стосується речового права третьої особи на спірні земельні ділянки, які вже належать на праві власності позивачам, і відноситься до правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного судочинства.

ОСОБА_2 не погодився з ухваленими у справі рішеннями і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги обґрунтовує тим, що у цій справі відсутній спір про право між сторонами, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє суб`єкт владних повноважень З погляду скаржника, на такі спірні правовідносини поширюються правила адміністративного судочинства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення судів попередніх інстанцій, а ухвалою від 12 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон № 142-IX).

Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.


................
Перейти до повного тексту