УХВАЛА
11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 300/87/19
Провадження № 11-969апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" (далі - Товариство) у справі за позовом Товариства до міського голови Івано-Франківська Марцінківа Руслана Романовича, заступника міського голови Івано-Франківська Вітенка Миколи Івановича про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, і
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року Товариство звернулося до адміністративного суду з позовними вимогами:
визнати протиправними дії відповідачів зі створення для нього завад на доступ до правосуддя, які полягають у перешкоджанні виконанню рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2016 року у справі № 344/16378/15-ц;
зобов`язати відповідачів утриматись від вчинення дій щодо перешкоджання виконанню рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2016 року у справі № 344/16378/15-ц.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 січня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження, бо вирішив, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 липня 2019 року ухвалу суду залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що предметом розгляду в цій справі є дії посадових осіб органу місцевого самоврядування, наділених владно-управлінськими функціями, які, однак, вони реалізують на виконання правоможностей Івано-Франківської міської ради як власника і орендодавця земельної ділянки. Фактично заявлений позов спрямований на захист приватного інтересу позивача щодо порушення його прав на користування земельною ділянкою, що своєю чергою свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Оскаржуючи дії посадових осіб органу місцевого самоврядування, позивач мав на меті захистити речове право на об`єкт нерухомості (земельну ділянку), використання за цільовим призначенням якого, на думку позивача, є неможливим через дії посадових осіб орендодавця. На такий спір поширюються правила цивільного судочинства.
Товариство не погодилося із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і 09 серпня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги мотивує тим, що за своїм характером ініційований ним спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, позаяк до оскарження заявлено виключно владні, управлінські дії відповідачів, які полягали в перешкоджанні доступу до правосуддя і виконанню судового рішення. Відповідачі не були учасниками відповідного виконавчого провадження, тому в межах спірних правовідносин діяли як суб`єкти владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 09 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Рішення мотивував тим, що в касаційній скарзі Товариство просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.