ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 158/302/16-к
провадження № 51-1348км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Ткачук Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030100000828,за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кадище, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296 і ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання:
- за ч. 1 ст. 296 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в інтересах Луцької міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2, в сумі 4312 грн, які підлягають зарахуванню в Луцький міський бюджет.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 13 грудня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни. Доповнив резолютивну частину вироку рішенням наступного змісту: "Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Луцької міської ради про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити".
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 9 листопада 2015 року близько 21:00, перебуваючи в громадському місці біля магазину "Сузір`я" у с. Дерно Ківерцівського району Волинської області, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у висловлюванні на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 нецензурної лайки та цькуванні на останніх свого пса породи вівчарка. Внаслідок цього пес покусав вказаних осіб, що призвело до заподіяння вказаним потерпілим тілесних ушкоджень у вигляді забійних ран, саден та укушених ран, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Крім того, ОСОБА_1 під час вказаних хуліганських дій, керуючись метою заподіяти фізичну шкоду здоров`ю, умисно завдав ОСОБА_2 удару дерев`яним поліном по голові, яке в ході конфлікту підібрав біля магазину " Сузір`я ", заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої тупої черепно-мозкової травми, вдавленого імпресивного перелому правої тім`яної кістки, забою головного мозку, забійної рани тім`яної ділянки голови справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх завдання.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд в апеляційному суді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.
На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що апеляційний суд:
- на порушення вимог статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не навів переконливих мотивів для залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора, в якій ставилося питання про неправильне застосування судом ст. 69 КК;
- не зазначив в ухвалі підстав того, що враховані місцевим судом пом`якшуючі покарання обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;
- не врахував, що наведені судом першої інстанції обставини, які були підставою для призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК(позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, наявність сім`ї та малолітньої дитини на утриманні, відшкодування шкоди потерпілому), характеризують засудженого в загальносоціальному плані, проте не вказують на ставлення особи до вчиненого злочину і не впливають на особливості конкретного злочину та обставини його вчинення, тобто не знижують істотно ступеня їх тяжкості;
- не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, вини не визнав та жодних дій для примирення з потерпілим не вчинив;
- не спростував доводів в апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 згідно з показаннями потерпілих та свідків вчинив злочин за ч. 1 ст. 121 КК у стані алкогольного сп`яніння із застосуванням насильства, небезпечного для життя в момент його застосування спричинення, в результаті чого потерпілий ОСОБА_2 отримав II групу інвалідності;
- залишив поза увагою питання про відсутність усупереч ст. 129 КПК у резолютивній частині вироку вказівки про рішення, яке суд прийняв за результатами розгляду цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Луцької міської ради про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надійшло.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи прокурора щодо істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через м`якість Суд, ураховуючи надані матеріали кримінального провадження, не може взяти до уваги як обґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Частиною 1 ст. 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд, постановляючи вирок, дотримався цих вимог закону.