Постанова
Іменем України
18 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 534/637/16-ц
провадження № 61-18920св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
треті особи: Пронозівська сільська рада Глобинського району Полтавської області, державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Пронозівська сільська рада Глобинського району Полтавської області, державний нотаріус Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори, про визначення часток у спільному сумісному майні подружжя, припинення права власності, усунення від права на обов`язкову частку в спадщині,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Свястіної Марії Олександрівни на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Куц Т. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визначити, що частка ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в спільному сумісному майні складала 1/2 частину автомобіля ВАЗ 2106, 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; визначити, що частка ОСОБА_6 у спільному сумісному майні становила 13/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити, що частка ОСОБА_6 в спільному сумісному майні складала 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; припинити право власності ОСОБА_2 на 13/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ; усунути ОСОБА_2 від права на обов`язкову частку спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_5 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6, який на момент смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_6 склав заповіт, згідно з яким заповів йому все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося. Спадкодавцю на праві спільної часткової власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 . Крім того, після смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а саме: 1/2 частина автомобіля ВАЗ 2106, 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 12 500 грн. Також, ОСОБА_2 отримала у спадщину житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, в якому вона разом з ОСОБА_6 спільною працею здійснили його поліпшення шляхом проведення газопостачання, водопостачання, облаштування каналізації на що було витрачено 38 685 грн. Тобто частка ОСОБА_6 в розмірі витрачених коштів складає 19 342,50 грн, що відповідає 13/50 частинам домоволодіння, вартість якого складає 72 190 грн. Крім того, ОСОБА_2 претендує на обов`язкову частку у спадковому майні, однак, на його думку, вона повинна бути усунена від спадкування за законом, так як вона ухилялася від надання допомоги батькові, який через похилий вік був у безпорадному стані. ОСОБА_2 створила жахливі умови для існування його батька, через що він закінчив життя самогубством.
ОСОБА_2 не заперечувала проти вимог щодо визначення 1/2 частин ОСОБА_6 в спільному майні подружжя, а саме: автомобіля та квартири, в решті позовних вимог просила відмовити за їх необґрунтованістю та безпідставністю.
ОСОБА_3 позовні вимоги визнала повністю і просила їх задовольнити. Зазначила, що є рідною сестрою позивача, на спадкове майно після смерті батька не претендує. Вважає, що ОСОБА_2 довела їх померлого батька до самогубства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Комсомольський міський суд Полтавської області рішенням від 08 лютого 2017 року позов задовольнив частково. Визначив, що частка ОСОБА_6 в спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 складала 1/2 частину автомобіля ВАЗ 2106, 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Визначив, що ОСОБА_6 в спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 складала 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Вирішив питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти вимог відмовив.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що автомобіль та квартира є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_2, а їх частки є рівними, а тому є обґрунтованими вимоги позивача про визначення за ОСОБА_6 по 1/2 частині вказаного майна. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на 13/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, суд виходив з того, що зазначений будинок хоча і набутий ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_6, однак отриманий нею у спадок, а тому є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 10 травня 2017 року рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2017 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що позивачем не надано належних та достовірних доказів умисного ухилення ОСОБА_2 від допомоги чоловіку, а також доказів знаходження ОСОБА_6 в безпорадному стані та потреби в сторонньому догляді.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2017 року представник ОСОБА_5 адвокат Свястіна М. О. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 травня 2017 року в частині: відмови в задоволенні позову про визначення, частки ОСОБА_6 у житловому будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; припинення права власності ОСОБА_2 на 13/50 частин зазначеного житлового будинку; усунення ОСОБА_2 від права на обов`язкову частку спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 і направити справу в частині вирішення зазначених вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що після отримання ОСОБА_2 у спадщину житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, вона з ОСОБА_6 спільною працею провели поліпшення цього будинку на загальну суму 38 685 грн, а тому ОСОБА_6 поніс витрати у розмірі 19 342 грн, що відповідає 13/50 частинам домоволодіння від суми його вартості (72 190 грн). ОСОБА_2 не спростовано зазначених обставин та не надано доказів про те, що поліпшення будинку зроблені за її особисті кошти. Судами не враховано того, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік був у безпорадному стані, а тому має бути усунута від спадкування. Безпідставними є посилання судів на те, що позивачем не надано доказів про те, що відбувається розгляд кримінальної справи за фактом смерті спадкодавця, оскільки на підтвердження цієї обставини надано довідку Глобинського відділу поліції, згідно з якою у справі проводиться досудове розслідування, а рішення за вказаним фактом ще не прийняте.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 квітня 2018 року справу № 534/637/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А . Ю.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть від 13 листопада 2013 року серії НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції у Полтавській області, який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
09 грудня 2003 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, яка після одруження змінила прізвище на " ОСОБА_2 ", що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції у Полтавській області.
Згідно з договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2004 року ОСОБА_10, ОСОБА_11 передали ОСОБА_6, ОСОБА_2 у власність в рівних частках квартиру АДРЕСА_2, що також підтверджується технічним паспортом на зазначену квартиру та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 19 червня 2009 року за ОСОБА_2 визнано в порядку спадкування після померлої ОСОБА_12 право власності на нерухоме майно, а саме: будинок з господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці площею, 0,25 га в АДРЕСА_1, що також підтверджується технічним паспортом на зазначений будинок та витягом з реєстрації права власності на це нерухоме майно.
За життя, 21 квітня 2010 року, ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів усе своє майно сину ОСОБА_5 Обсяг спадкового майна в заповіті не обумовлено.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 вересня 2015 року № 8/3-15, складеним судовим експертом Шлапак Л. М., ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 становить 72 190 грн, вартість виконаних робіт для підведення газопостачання складає 17 405 грн, для підведення водопостачання 1 112 грн, для облаштування каналізації 529 грн, для проведення відбудованого ремонту становить 11 222 грн та згідно з довідкою Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, яка була складена на підставі показань свідків, зазначені роботи були проведені ОСОБА_6 у садибі його дружини ОСОБА_2
Постановою Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області від 31 жовтня 2013 року закрито кримінальне провадження за фактом виявлення трупа ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, яка ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2015 року скасована, а матеріали справи направлено до Глобинського ВП РУНП в Полтавській області.
Згідно з довідкою ТСЦ МВС України в Полтавській області від 16 червня 2016 року № 2937 автомобіль ВАЗ 2106, 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з 12 серпня 2008 року числиться зареєстрованим за ОСОБА_6
ОСОБА_6 на обліку у лікаря психіатра не знаходився, що підтверджується довідкою Горішньоплавнівської міської лікарні від 29 вересня 2016 року № 1158.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.