Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 564/575/18
провадження № 61-5637св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
від 12 лютого 2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні та усунення перешкод у користуванні житлом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 1996 року йому та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вважав, що оскільки домовленість між ними щодо розміру часток у спільній сумісній власності відсутня, то їх частки є рівними та становять
по 1/2 частині вказаного будинку. Однак відповідачі створили для нього нестерпні умови проживання та чинять перешкоди у користуванні власністю, відібрали ключі від замків у господарських приміщеннях, викликають поліцію коли він намагається потрапити до свого домоволодіння, мотивуючи це тим, що в господарських приміщеннях його майна немає, а також вчиняють сварки та застосовують фізичне насильство до нього та його родичів. Незважаючи на те, що він є співвласником спірного будинку та зареєстрований у ньому, на даний час він змушений проживати у свого сина у с. Лісопіль Костопільского району Рівненської області.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, усунути йому перешкоди у користуванні вказаним будинком разом із господарськими будівлями і спорудами шляхом вселення та зобов`язати відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні будинком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області, у складі судді Левчук В. В., від 09 листопада 2018 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності
на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що для придбання вказаного будинку були використані особисті кошти ОСОБА_2 у розмірі 8 320 грн, а тому, враховуючи часткове визнання представником відповідача позовних вимог, наявні підстави для відступу від принципу рівності часток. Рішення місцевого суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні житловим будинком разом із господарськими будівлями і спорудами мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження створення йому відповідачами перешкод у користуванні спірним житловим будинком.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09 листопада
2018 року у частині позовних вимог про визнання права власності на частку в спільному майні скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності
на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 не довела, що отримані від продажу її власної квартири кошти було витрачено на придбання спірного житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1
вартістю 10 566 грн. Також ОСОБА_2 не доведено, що кошти у сумі 1 тис. доларів США на придбання спірного житлового будинку були позичені у ОСОБА_4 та повернуті нею особисто з власних коштів. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні спірним будинком, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сама по собі наявність між сторонами конфліктів та неприязних стосунків не є підставою для зобов`язання відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні житловим будинком із господарськими будівлями і спорудами та його вселення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив фактичні обставини, не надав належної правової оцінки тому, що для придбання спірного житлового будинку відповідач продала належну їй квартиру, а оскільки коштів не вистачало іншу частину вона позичила у ОСОБА_4, що не заперечувалось позивачем. На момент придбання спірного будинку позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі. До спірних правовідносин слід застосовувати норми законодавства, які діяли на листопад 1996 року.
Судове рішення оскаржується у частині вирішення позовних вимог про визнання права на частку у спільному майні. В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому касаційному перегляду не підлягає в силу
статті 400 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір її частки у спірному будинку є більшим, ніж розмір його частки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
10 квітня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно договору купівлі-продажу від 01 листопада 1996 року, укладеного між ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з іншої сторони, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 договору від 01 листопада 1996 року продаж будинку вчинено за 10 566 грн.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 травня 2013 року № 3269582 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок
АДРЕСА_1 .
З 26 січня 1995 року ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 26 січня 1995 року. Факт здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності підтверджується також довідкою Костопільського відділення Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби України від 07 травня 2018 року № 2586/10/0.1712.17-09 про те, що загальна сума річного доходу на підставі поданих ОСОБА_2 декларацій за 2009 рік складає 2 тис. грн, за 2010 рік - 2 тис. грн, за 2011 рік - 90 тис. грн, за 2012 рік - 102 407 грн, за 2013 рік - 104 427 грн, за 2014 рік - 106 725 грн. Факт здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності з 1995 року по даний час не заперечувалось позивачем.
Згідно довідок про доходи, виданих ТОВ "Костопільський КБМ" 24 квітня 2018 року, доходи ОСОБА_1 за 1993 рік за винятком аліментів становлять 418 369,25 карбованців, за 1994 рік - 4 317 500 карбованців, за 1995 рік - 37 112 700 карбованців, за 1996 рік - 10 173 058,80 карбованців, за 1997 рік - 229,84 грн.
02 вересня 1996 року виконавчим комітетом Костопільської міської ради народних депутатів Рівненської області дозволено ОСОБА_2 здійснити продаж квартири
АДРЕСА_2 від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_3
06 вересня 1996 року між ОСОБА_2 (продавець), яка діє від свого імені та від імені дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_3, з однієї сторони, та ОСОБА_9 (покупець), з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_2 за 65 млн карбованців.