Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 316/204/17
провадження № 61-12273св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Полякова О. З., від 15 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна подружжя та визнання права власності
на 1/2 частину квартири, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що з 2003 року по 04 вересня 2016 року позивач мешкав разом з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права і обов`язки як чоловік та дружина, робили ремонти, набували майно, заробляли кошти тощо. Вважав, що між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Стверджував, що під час його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу ними було набуто майно, а саме квартиру АДРЕСА_2, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки квартира придбана за спільні кошти.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив суд:
- встановити факт проживання його та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 вересня 2003 року по 04 вересня
2016 року;
- припинити право спільної часткової власності, набутою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в 1/2 частині квартири АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу від 14 грудня 2004 року;
- визнати спільною сумісною власністю за ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 , за час спільного проживання однією сім`єю, квартиру АДРЕСА_2 ;
- припинити спільну сумісну власність за ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 , за час спільного проживання однією сім`єю, на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати спільною сумісною власністю за ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах квартиру АДРЕСА_2 ;
- припинити право спільної сумісної власності за ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах на квартиру АДРЕСА_2 ;
- в порядку поділу майна, що є спільною власністю, набутою
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнати право в рівних частках, а саме: по 1/3 частині у спірній квартирі за ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- в порядку поділу майна, що є спільною власністю у рівних частинах, набутою ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу виділити в натурі у спірній квартирі у наступному порядку: ОСОБА_1 виділити в натурі кімнату площею 11 кв. м; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в натурі кімнату площею 17,3 кв. м; залишити у загальному користуванні кухню площею 7,3 кв. м, коридор площею 11,1 кв. м, вбиральню площею 1 кв. м, ванну кімнату площею 2,69 кв. м, лоджію 1,59 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області, у складі судді Капустинського М. В. від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 04 вересня 2016 року.
Припинено право спільної часткової власності, набутою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині 1/2 частині квартири АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу від 14 грудня 2004 року.
Визнано спільною сумісною власністю за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час спільного проживання однією сім`єю квартиру АДРЕСА_2 .
Припинено спільну сумісну власність за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за час спільного проживання однією сім`єю, на квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано спільною сумісною власністю за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах квартиру АДРЕСА_2 .
Припинено право спільної сумісної власності за ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах на квартиру АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна, що є спільною частковою власністю, набутою
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнано право в рівних частках, а саме: по 1/2 частині у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - за ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судового збору 7 831, 20 грн та судових витрат 5 500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 04 вересня 2016 року та наявності правових підстав щодо поділу майна подружжя і визнання права власності за кожним з них на частину майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 травня 2018 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційним судом враховано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що в період з 01 січня 2004 року по 04 вересня 2016 року він з
ОСОБА_2 проживали разом, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет, а їх відносини носили усталений характер, що притаманний подружжю. Спірна квартира набута лише за власні кошти позивача в її інтересах та в інтересах неповнолітнього на той час її сина, а тому не може бути об`єктом спільної власності сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційного інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі 316/204/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи апеляційним судом, а його представник - адвокат Галька Н. О. був обмежений в реалізації своїх прав, оскільки не з`явився в судове засідання із поважних причин, на що суд не звернув увагу.
Вважав висновки суду апеляційної інстанції, помилковими, оскільки ним надано належні та допустимі докази (оригінал паспорту, фотокопію анкети-заяви з електронного архіву банку "Аваль" від 30 квітня 2004 року, довідку ЖБ(Е)К "Вілюй-2" від 02 грудня 2015 року, заяву на адресу ЖБ(Е)К "Вілюй-2" від 14 лютого 2017 року, договір купівлі-продажу частки квартири від 30 квітня 2004 року, пояснення свідків), які підтверджують факт проживання з
ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період 2002-2016 років, в тому числі ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та спільного бюджету, здійснення спільних витрат та інших взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Крім того, звертав увагу суду касаційної інстанції на те, що реальна вартість спірної квартири на час її придбання є заниженою. Стверджував, що квартира АДРЕСА_2 придбана за грошові кошти, одержані від відчуження ним та ОСОБА_2 належних їм часток у нерухомому майні.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідачі, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанцій, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Вважають, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано визнано причини неявки позивача та його представника в судове засідання неповажними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а обставини на які він посилається не є такими, з якими закон пов`язує правовий статус жінки та чоловіка, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 28 липня 2004 року ОСОБА_6 разом зі своїм сином ОСОБА_3 приватизували кімнату АДРЕСА_3, площею 15,89 кв. м.
22 жовтня 2004 року ОСОБА_6 разом зі своїм неповнолітнім на той час сином - ОСОБА_7, здійснили відчуження вищезазначеної кімнати шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіною В. В., та зареєстрованого в реєстрі за № 9660. Продаж вчинено за 19 000 грн (пункт 2 договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року).
ОСОБА_6 , яка діяла і в інтересах неповнолітнього
ОСОБА_3 , 14 грудня 2004 року уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Кошкіною В. В., та зареєстрований в реєстрі за № 11370. Купівля квартири вчинена за ціною 18 200 грн (пункт 4 договору купівлі-продажу від 14 грудня 2004 року).
Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_5 разом зі своїм неповнолітнім на той час сином - ОСОБА_7, придбали квартиру АДРЕСА_2 за грошові кошти, які отримали від продажу раніше приватизованої кімнати.
ОСОБА_1 з 01 жовтня 2004 року був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4, яка належала матері
ОСОБА_2 - ОСОБА_8 .