Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 361/8884/15-ц
провадження № 61-25470св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року у складі судді Петришин Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Олійника В. І., Лівінського С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 та посвідчений 26 червня 2007 року секретаремвиконавчого комітету Літочківської сільської ради Броварського району Київської області за номером 183.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, після чого вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Із заявою про прийняття спадщини також звернувся її брат ОСОБА_2, посилаючись на заповіт від 26 червня 2007 року, згідно з яким батько заповів йому все майно, зокрема будинок.
Зазначала, що на час складання заповіту ОСОБА_5 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, у 2004 та 2006 роках переніс два інсульти, мав інвалідність Iгрупи, до кінця життя у нього спостерігалось порушення мислення, сприйняття, емоцій, інтелекту та пам`яті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року позов задоволено, визнано недійсним заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Літочківської сільської ради Броварського району Київської області Трубенок Г. В. 26 червня 2007 року за реєстром номером 183, складений від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487,20 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване, що ОСОБА_5 у момент складання заповіту від 26 червня 2007 року не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновками посмертної судово-психіатричної експертизи та показаннями свідків. Позивач не пропустила строк позовної давності, оскільки довідалася про існування оспорюваного заповіту у 2015 році після смерті батька.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження стану здоров`я батька та не спростував висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 на момент складання оспорюваного заповіту не міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, крім того, призначити повторну або додаткову судову експертизу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок посмертої судово-психіатричної експертизи, на підставі якого суди вважали, що ОСОБА_5 за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, ґрунтуються на медичних документах про неврологічні розлади і критичний стан хворого під час ішемічних інсультів та судомного нападу, які у нього сталися у 2004 та 2006 роках, та не містить конкретної відповіді на питання, чи мав ОСОБА_5 яке-небуть психічне захворювання на 26 червня 2007 року. На думку ОСОБА_2, висновок посмертної судово-психіатричної експертизи не відповідає частині першій статті 66 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року. Після 2006 року ОСОБА_5 не оглядався лікарями-психіатрами, в його медичній документації не зафіксовано жодного психічного розладу або направлення на обстеження. Суди відмовили у задоволенні його клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи.
У запереченнях, поданих у жовтні та грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені в справі судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору дарування, укладеного 19 липня 1995 року, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 3/5 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, розташованого на АДРЕСА_1 .
26 червня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Літочківської сільської ради Броварського району Київської області Трубенок Г. В. за реєстром номером 183, за яким все своє майно заповідав ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі й на частину житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Із заявами про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1
Із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_2 .
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 28 жовтня 2016 року № 757 на момент складання заповіту 26 червня 2007 року ОСОБА_5 за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.