ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №348/2141/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43983/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 348/2141/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
про визнання дій неправомірними,
за касаційною скаргою Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2017 року (постановлену у складі головуючого судді Вінтоняк М.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУПФУ), в якому просив визнати неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 23 лютого 1977 року по 01 жовтня 1990 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є пенсіонером за віком, пенсія йому нарахована та виплачується Надвірнянським ОУПФУ з 14 грудня 2011 року. При розрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, період роботи з 23 лютого 1977 року по 01 жовтня 1990 року, йому зараховано з розрахунку рік за рік, хоча згідно чинного законодавства повинен бути зарахований 1 рік за один рік шість місяців, оскільки у вказані періоди він працював в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. На підтвердження такого права ним було надано копію трудової книжки, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі.
Вважає дії відповідача незаконними, оскільки ним були надані відповідні документи, трудову книжку, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, чим виконано всі умови для призначення пільгової пенсії відповідно до діючого законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 03 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 348/2141/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 14 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 348/2141/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському ОУПФУ, де з 14 грудня 2011 року отримує пенсію по віку.
У період з 23 лютого 1977 року по 01 жовтня 1990 року він працював в Тампонажній конторі № 2 Західно-Сибірського державного виробничого об`єднання бурових робіт в м. Нафтоюганськ.
Вказане підприємство знаходилося на території м. Нафтоюганськ Тюменської області, яка згідно Постанови Кабінету Міністрів СССР від 10 жовтня 1967 року №1029 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" віднесена до місцевостей прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Весь стаж роботи позивача на вищевказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи.
Листом Надвірнянського ОУПФУ від 26 вересня 2016 року № 242/Т-15 позивачу відмовлено в пільговому обчисленні стажу на підприємствах, що знаходились в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що чинним законодавством України, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено пільгового обчислення стажу громадян, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Отже, відсутні підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Згідно з пунктом 5 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.