ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №820/5044/18
адміністративне провадження №К/9901/18158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 (суддя Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 (колегія суддів у складі: Бартош Н.С., Подобайло З.Г., Григорова А.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник Управління Охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Сіроштан Галини Миколаївни, про поновлення порушеного права на охорону здоров`я, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління охорони здоров`я Харківської ОДА), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - начальник Управління Охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Сіроштан Г.М., в якому просить:
- поновити порушене право на охорону здоров`я ОСОБА_1 ;
- визнати дії посадових осіб відповідача протиправними;
- зобов`язати посадових осіб Управління охорони здоров`я Харківської ОДА вчинити певні дії, а саме, виявити осіб, винних в ненаданні йому медичної допомоги, - співробітників та представників адміністрації медичних установ: КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 11", КЗОЗ "Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова", Харківська обласна стоматологічна поліклініка, КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6" та притягнути їх до відповідальності;
- забезпечити ОСОБА_1 надання медичної допомоги медичними працівниками, окрім осіб, винних в ненаданні медичної допомоги до теперішнього часу;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 гривень.
22.03.2019 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд прийняти зміни до позовної заяви в частині розміру моральної шкоди та стягнути з відповідача спричинену йому моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень, в іншій частині позовні вимоги розглядати в первісній редакції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог повернуто позивачеві.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача із відповідними заявами від 28.12.2016 та від 26.02.2017, на які було отримано відповіді, які, на думку позивача, є формальними та не містять доказів реагування на ненадання належної медичної допомоги, необхідної у зв`язку із гострим болем у щелепо-лицевому суглобі. Також позивачем вказано, що у відповідь на його заяву йому надано довідку за результатами проведення перевірки, в якій тільки перелічені його звернення до медичних установ та вказано на необхідність звернення до лікаря стоматолога-ортопеда КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6". При цьому, відповідач ухилився від виявлення осіб, винних в ненаданні позивачу медичної допомоги, належної перевірки за заявами позивача. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду із даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.03.2019 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1, датованих 23.12.2016 та 26.02.2017; зобов`язав Департамент охорони здоров`я Харківської ОДА повторно розглянути заяви ОСОБА_1, датовані 23.12.2016 та 26.02.2017, з урахуванням висновків суду у даній справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що саме до повноважень відповідача належить розгляд скарг особи та надання експертної оцінки надання медичної допомоги та медичного обслуговування. Зі змісту зазначених заяв позивача судом встановлено, що останні фактично не є скаргами в розумінні положень Закону України "Про звернення громадян", Порядку № 752 та Положення № 69, а є зверненнями. При цьому, заява позивача від 26.02.2017 стосується неналежного розгляду заступником начальника управління заяви позивача від 23.12.2016. Вказане спростовує доводи позивача та представника позивача стосовно наявності у відповідача при надходженні заяви позивача, датованої 26.02.2017, стосовно ненадання йому медичної допомоги з вимогою встановити винних осіб, підстав для проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги із складанням відповідного висновку за формою визначеною додатком до Порядку № 572. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії посадових осіб Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги положень Закону України "Про звернення громадян" стосовно порядку розгляду звернення (заяви). З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА щодо належного розгляду заяв позивача, датованих 23.12.2016 та 26.02.2017. Водночас, враховуючи встановлення наявності порушеного права позивача на здійснення належного розгляду його заяв, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяви, датовані 23.12.2016 та 26.02.2017, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Щодо позовних вимог позивача про поновлення порушеного права на охорону здоров`я ОСОБА_1 ; зобов`язання посадових осіб Управління охорони здоров`я Харківської ОДА вчинити певні дії, а саме, виявити осіб, винних в ненаданні йому медичної допомоги, - співробітників та представників адміністрації медичних установ: КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 11", КЗОЗ "Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова", Харківська обласна стоматологічна поліклініка, КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6" та притягнути їх до відповідальності, а також забезпечення ОСОБА_1 надання медичної допомоги медичними працівниками, окрім осіб, винних в ненаданні медичної допомоги до теперішнього часу суд першої інстанції зазначив, що фактично такі позовні вимоги прямо пов`язані та є наслідком здійснення відповідачем належного розгляду заяв позивача, а отже, враховуючи висновки суду щодо наявності підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов`язання відповідача повторно розглянуті заяви позивача, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20 000,00 гривень, суд зазначив, що позивачем під час розгляду справи не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.05.2019 рішення суду першої інстанції змінив в частині мотивів задоволення позову.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що, задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА повторно розглянути заяви позивача, датовані 23.12.2016 та 26.02.2017, з урахуванням висновків суду у даній справі, суд першої інстанції обмежує відповідача при повторному розгляді заяв позивача застосувати Порядок контролю якості медичної допомоги, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 № 752, оскільки позивачу встановлені різні діагнози. Таким чином, якщо при повторному розгляді звернення позивача будуть встановленні обставини, що свідчитимуть про необхідність застосування Порядку № 752, сторони будуть позбавлені відповідної можливості, оскільки суд першої інстанції зобов`язав відповідача повторно розглянути заяви позивача, з урахуванням висновків суду у даній справі. А тому посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині на вказані обмеження судова колегія вважає помилковим. По справі фактичною підставою задоволення позову є відсутність відповіді на звернення громадянина. Надавши оцінку цим обставинам, суд першої інстанції звузив можливість відповідача надати повну відповідь позивачу на його звернення, щодо поновлення порушеного права на охорону здоров`я.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач під час розгляду справи не довів в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у стягненні моральної шкоди та ухвалити нове, яким позов в цій частині задовольнити, в іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 залишити без змін.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на зміст доданої до справи медичної документації, яка була витребувана у лікувального закладу, з якої встановлено, що за наявності медичних показань медична допомога позивачу так і не була надана. Внаслідок цього позивач на протязі тривалого часу не отримує медичну допомогу та терпить сильний біль, а тому є підстави для стягнення моральної шкоди. Крім того, йому прийшлось багато нервувати через такі протиправні дії відповідача, що призвело до додаткового погіршення фізичного здоров`я.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань та причинно-наслідковий зв`язок між виникненням зазначених страждань та діями відповідача, що є обов`язковою умовою для встановлення судом обґрунтованості заявленої моральної шкоди.
Третя особа заяву про приєднання до касаційної скарги позивача або відзиву на неї не надала.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03.09.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019.
Ухвалою від 15.11.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 перебуває на обліку по місцю мешкання в Харківській міській поліклініці № 11 з приводу вертеброгенної цервікомії, тораколгії, люмбалгії на фоні розповсюдженого остеохондрозу, хронічної аксономіелопатії нижніх кінцівок, деформуючого остеоартрозу великих суглобів, ПФС, дисциркуляторної енцефалопатії з астено-невротичним синдромом, органічного емоційно-лабільного порушення.
16.11.2016 позивач звернувся до Харківської міської поліклініки № 11 з болем в правому щелепно-лицевому суглобі.
Проте у період листопад-грудень 2016 року ОСОБА_1 не отримав належної медичної допомоги, оскільки після його звернення до Харківської міської поліклініки № 11 його тривалий час направляли без належного діагнозу та допомоги з одного закладу до іншого. Як вказано позивачем, через два тижні було визначено, що лікування має бути здійснено стоматологічною поліклінікою № 6, з огляду на наявність в останній відповідних спеціалістів, проте таке лікування може бути здійснено лише за умови отримання спеціального завдання на лікування ортопедом-стоматологом від лікарів-стоматологів Харківської міської поліклініки № 11. ОСОБА_1 зазначено, що оскільки лікарі Харківської міської поліклініки № 11 так і не склали завдання для лікаря 6-ї стоматологічної поліклініки, медична допомога так і не була надана.
23.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою із викладенням обставин ненадання йому належної медичної допомоги та забезпечення комплексного лікування хвороби.
25.01.2017 заступником начальника Управління охорони здоров`я Харківської ОДА Бондарчук Г .В . позивачеві надано відповідь, в якій зазначено, що за його зверненням Управління надає інформацію, що опрацьована головним позаштатним спеціалістом зі стоматології. У долученій до відповіді інформації головним позаштатним спеціалістом зі стоматології Волосовим Є. В. зазначено, що у телефонному режимі 11.01.2017 заступником головного лікаря з медичної частини КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6" з позивачем з`ясовано, що він не пройшов лікування в стоматологічній поліклініці № 6, а також роз`яснено про необхідність повторного звернення до лікаря стоматолога-ортопеда КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6" для ортопедичного лікування скронево-нижньощелепного суглобу.
26.02.2017 позивач, вважаючи відповідь заступника начальника Управління охорони здоров`я Харківської ОДА Бондарчука Г.В. формальною відпискою та відсутністю реагування на ненадання йому медичної допомоги, повторно звернувся до начальника головного управління охорони здоров`я Харківської ОДА Сіроштан Г.М. із заявою, в якій із посиланням на обставини відсутності належного реагування зі сторони відповідача, не виявлення винних осіб, які при наявності двох медичних висновків, однозначно визначивши необхідність надання йому допомоги стоматологом-ортопедом, таку допомогу не надали. В заяві позивач звернувся із проханням надати відповідь щодо персональної вини та відповідальності за порушення його права на лікування.