ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №813/1733/17
адміністративне провадження №К/9901/18640/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (головуючий суддя: Судова-Хомюк Н.М., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.)
у справі № 813/1733/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про заміну боржника у виконавчому листі.
І. Історія справи
У цій справі Львівський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 8 червня 2017 року, якою визнав протиправним наказ про звільнення позивача та поновив її на роботі, а також вирішив стягнути з Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35 570, 95 грн.
Позивач звернулася із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання вказаного рішення.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 6 вересня 2018 року заяву задовольнив.
Ухвалою цього ж суду від 3 жовтня 2018 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 6 вересня 2018 року і викладено її в такій редакції:
"Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі - задовольнити.
Замінити боржника у виконавчому листі щодо стягнення середнього заробітку в сумі 35570 грн. 95 коп. з виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Городоцького РВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - на Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833)".
Не погодившись з ухвалою від 6 вересня 2018 року, Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - "ГУ НП у Львівській області") оскаржило її в апеляційному порядку.
Ухвалою від 19 квітня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ГУ НП у Львівській області без руху, зокрема з тих підстав, що апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження. Водночас, не встановивши поважних причин для його поновлення, суд надав ГУ НП у Львівській області час для усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі для подання вмотивованої заяви про поновлення строку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку, а також у відкритті апеляційного провадження. Ця ухвала мотивована тим, що ГУ НП у Львівській області звернулося з апеляційною скаргою із значним пропуском строку і не навело жодних підстав та обставин, в тому числі після залишення апеляційної скарги без руху, якими можна було б пояснити не звернення до апеляційного суду у період з вересня 2018 року до 8 квітня 2019 року.
У касаційній скарзі ГУ НП у Львівській області просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду. Свою скаргу обґрунтовує правовими позиціями, викладеними у рішеннях Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", "Рябих проти Росії", "Bellet v. France". Так, скаржник вказує, що відхід від принципу правової визначеності можливий у разі неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення, а повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок і недоліків судочинства. Також звертає увагу на право доступу до суду як гарантію справедливого судочинства.
Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.
Ознайомившись з доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Частиною другою статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та випливає з матеріалів справи, ГУ НП у Львівській області на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подало, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску цього строку апелянт зазначив, що основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Зважаючи на доводи касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає правильними висновки суду щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного ГУ НП у Львівській області строку на апеляційне оскарження.
Так, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ"), яка відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України"). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України").