ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №816/174/14
адміністративне провадження №К/9901/1931/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Полтавської митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 р. (Суддя Алєксєєва Н.Ю.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року (Судді: Старостін В.В., Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.),
по справі № 816/174/14
за позовом Приватного підприємства "АМГ ПЛЮС"
до Полтавської митниці Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року Приватне підприємство "АМГ Плюс" (далі - позивач, ТОВ "АМГ Плюс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Полтавська Митниця), в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України: від 26.12.2013 №806020002/2013/000077/1, №806020002/2013/000078/1, від 31.12.2013 №806020002/2013/000083/1, від 09.01.2014 №806020002/2014/000002/1, №806020002/2014/000003/1; картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів №806020002/2013/00039, №806020002/2013/00040, №806020002/2013/00045, №806020002/2014/00007,№ 806020002/2014/00006 та зобов`язати повернути суми гарантійного внеску за деклараціями в розмірі 114 852,72 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Південною митницею подана касаційна скарга.
Так, в обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що для здійснення митного оформлення товару на виконання контракту № 09-10/13 від 09.10.2013 ПП "АМГ Плюс" подано митні декларації: №806020000/2013/013450 від 26.12.2013, в якій митна вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 20250 кг визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються із розрахунку 6,8 руб. РФ за 1 кг, на рівні 137700,00 руб. РФ або 42711,71 грн.; №806020000/2013/013455 від 26.12.2013, в якій митна вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 20250 кг визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються із розрахунку 6,8 руб. РФ за 1 кг, на рівні 137700,00 руб. РФ або 42711,71 грн.; №806020000/2013/013631 від 31.12.2013, в якій митна вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19700 кг визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються із розрахунку 6,8 руб. РФ за 1 кг, на рівні 133960,00 руб. РФ або 41816,18 грн.; №806020000/2014/000051 від 09.01.2014, в якій митна вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19300 кг визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються із розрахунку 7 руб. РФ за 1 кг, на рівні 135100,00 руб. РФ або 42064,37 грн.; №806020000/2014/000047 від 09.01.2014, в якій митна вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19300 кг визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються із розрахунку 7 руб. РФ за 1 кг, на рівні 135100,00 руб. РФ або 42064,37 грн.
За результатами проведеного митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунків, здійснених позивачем, та перевірки наявності/або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) встановлено, що надані позивачем на підтвердження числових значень складові митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару, містять розбіжності. Наявність інформації щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Під час консультацій позивача відповідно до вимог третьої частини ст.53 Митного кодексу України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Проте позивач не надав жодних додаткових документів щодо підтвердження митної вартості чи спростування тих розбіжностей, що містяться в документах. З врахуванням викладеного відповідачем визначено митну вартість шляхом послідовного застосування всіх методів. Також, наголошував, що при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена.
Крім цього відповідач в касаційній скарзі зауважив, що не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції щодо стягнення на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на додану вартість, оскільки стягнувши вказану суму (з врахуванням висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 17.12.2013 року № 21-439а13) суди визначили вартість ввезеного підприємством товару за першим методом, чим підмінили функції митного органу.
На підставі викладеного просив задовольнити скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 09.10.2013 року ПП "АМГ Плюс" укладений з ТОВ "Повне сільськогосподарське товариство "Канат" (Казахстан) контракт № 09-10/13, згідно із підпунктами 1.1, 2.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець своєчасно прийняти та здійснити оплату за цибулю ріпчасту на умовах даного контракту, за ціною 4,5 руб. РФ за 1 кг.
05.12.2013 року між ПП "АМГ Плюс" та ТОВ "Повне сільськогосподарське товариство "Канат" (Казахстан) укладено додаткову угоду №1 до контракту №09-10/13 від 09.10.2013 року, за умовами якої змінено ціну товару з розрахунку 6,8 руб РФ за 1 кг.
Згідно додаткової угоди №2 від 12.12.2013 року поставка товару проводиться відповідно до правил Інкотермс 2000, на умовах поставки товару EXW (а.с. 17).
25.12.2013 року між ПП "АМГ Плюс" та ТОВ "Повне сільськогосподарське товариство "Канат" (Казахстан) укладено додаткову угоду №3 до контракту №09-10/13 від 09.10.2013 року, за умовами якої ціна товару за 1 кг установлюється в рахунку фактурі на кожну поставку.
Судами встановлено, що доставка продукції здійснювалась ФОП ОСОБА_1 . відповідно до укладеного ПП "АМГ Плюс" договору перевезення від 06.12.2013 року, ФОП ОСОБА_2 відповідно до укладеного ПП "АМГ Плюс" договору перевезення від 12.12.2013 року, ФОП ОСОБА_3 відповідно до укладеного ПП "АМГ Плюс" договору з перевізником від 28.12.2013 року та ФОП ОСОБА_4 . відповідно до укладеного ПП "АМГ Плюс" договору з перевізником від 30.12.2013 .
Згідно вищевказаного контракту позивачем отримано партії цибулі ріпчастої та здійснено декларування митної вартості товару при ввезенні на митну територію України, про що подано митні декларації:
- №806020000/2013/013450 від 26.12.2013 року, в якій митну вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 20250 кг розраховано за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 137700,00 руб. РФ, а з коригуванням 42711,71 грн. (а.с. 20-21);
- №806020000/2013/013455 від 26.12.2013 року, в якій митну вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 20250 кг розраховано за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 137700,00 руб. РФ, а з коригуванням 42711,71 грн. (а.с. 35-36);
№806020000/2013/013631 від 31.12.2013 року в якій митну вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19700 кг розраховано за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 133960,00 руб. РФ, а з коригуванням 41816,18 грн. (а.с. 54-55);
- №806020000/2014/000051 від 09.01.2014 року в якій митну вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19300 кг розраховано за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 135100,00 руб. РФ, а з коригуванням 42064,37 грн. (а.с. 89-90);
- №806020000/2014/000047 від 09.01.2014 року в якій митну вартість товару (цибуля ріпчаста свіжа для продовольчих цілей) вагою нетто 19300 кг розраховано за 1 методом визначення митної вартості (за ціною договору) в сумі 135100,00 руб. РФ, а з коригуванням 42064,37 грн. (а.с.73-74).
Для митного оформлення було подано наступні документи: контракт № 9-10/13 від 09.10.2013 року, додатки № 1 від 05.12.2013 року, №2 від 12.12.2013 року, договори перевезення, довідки підприємств перевізників, повідомлення від 26.12.2013 року, від 31.12.2013 року, від 09.01.2014 року, рахунки - фактури (інвойс) №10000000027 від 13.12.2013 року, №10000000028 від 13.12.2013 року, №10000000030 від 19.12.2013 року, №10000000032 від 30.12.2013 року, №10000000031 від 30.12.2013 року, калькуляцію по виробництву, платіжні доручення в іноземній валюті.
26.12.2013 року Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №806020002/2013/000077/1, яким із застосуванням 6 методу визначено митну вартість товару позивача в загальній сумі 641317,50 руб. РФ (сума вартості за одиницю 31,6700) та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №806020002/2013/00039 відповідно до якої визначено коригування митної вартості товару згідно рішення №806020002/2013/000077/1 від 26.12.2013 року (а.с. 23-26).
26.12.2013 року Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №806020002/2013/000078/1, яким із застосуванням 6 методу визначено митну вартість товару позивача в загальній сумі 641317,50 руб. РФ (сума вартості за одиницю 31,6700) та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №806020002/2013/00040 відповідно до якої визначено коригування митної вартості товару згідно рішення №806020002/2013/000078/1 від 26.12.2013 року (а.с. 38-41).
31.12.2013 року Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №806020002/2013/000083/1, яким із застосуванням 6 методу визначено митну вартість товару позивача в загальній сумі 623505,00 руб. РФ (сума вартості за одиницю 31,6500) та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №806020002/2013/00045 відповідно до якої визначено коригування митної вартості товару згідно рішення №806020002/2013/000083/1 від 31.12.2013 року (а.с. 57- 60).
09.01.2014 року Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №806020002/2014/000002/1, яким із застосуванням 6 методу визначено митну вартість товару позивача в загальній сумі 611424,00 руб. РФ (сума вартості за одиницю 31,6800) та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №806020002/2014/00007 відповідно до якої визначено коригування митної вартості товару згідно рішення №806020002/2014/000002/1 від 09.01.2014 року (а.с. 76-80).
09.01.2014 року Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №806020002/2014/000003/1, яким із застосуванням 6 методу визначено митну вартість товару позивача в загальній сумі 611424,00 руб. РФ (сума вартості за одиницю 31,6800) та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №806020002/2014/00006 відповідно до якої визначено коригування митної вартості товару згідно рішення №806020002/2014/000003/1 від 09.01.2014 року (а.с. 92-95).
Не погодившись з зазначеними рішеннями та карками відмови в прийнятті митних декларацій, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з неправомірності прийнятих відповідачем рішень та карток відмов в митному оформленні випуску чи пропуску товарів з посиланням на те, що подані позивачем митниці документи чітко ідентифікували оцінюваний товар, та містили об`єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного Кодексу України. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Крім цього, підставою для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 114 852,72 грн стали висновки судів, що факт оплати ПДВ за ВМД №806020000/2013/013450 від 26.12.2013 року; №806020000/2013/013455 від 26.12.2013 року; №806020000/2013/013631 від 31.12.2013 року; №806020000/2014/000051 від 09.01.2014 року; №806020000/2014/000047 від 09.01.2014 року та переплати в зв`язку з коригуванням митної вартості ПДВ у сумі 114 852,72 грн. підтверджено платіжним дорученням про перерахування митному органу авансових платежів.
Колегія суддів суду касаційної інстанції часткового погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.