ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 914/440/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.07.2019
у справі № 914/440/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт"
до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,
В С Т А Н О В И В :
Приватне акціонерне товариство "Трускавецькурорт" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило суд визнати недійсними та скасувати видані Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2019, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019, провадження у даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
За висновками судів, спір у цій справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки власником зазначеного в свідоцтвах нерухомого майна є фізична особа, яка не є підприємцем.
Так, судами встановлено, що предметом позову у цій справі є вимога про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно житловий будинок та на магазин з офісним приміщенням, виданих Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради 11.08.2011.
Судами з`ясовано, що 18.09.2008 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Враховуючи, що спірні свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 видані 11.08.2011, тобто після проведення державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності, господарські суди обох інстанцій дійшли висновку, що даний спір є цивільно-правовим, тому закрили провадження у справі.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову у даній справі скасувати та направити справу для розгляду до місцевого господарського суду. Вважає, що оскільки позовні вимоги заявлені до юридичної особи - Виконавчого комітету Трускавецької міської ради - у судів не було підстав закривати провадження у даній справі.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Як встановлено судами, звертаючись з позовом у даній справі, позивач оспорює право власності зазначеної в оскаржених свідоцтвах особи на нерухоме майно та вважає себе його власником.
За змістом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.