ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №803/1190/16
адміністративне провадження №К/9901/13363/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №803/1190/16
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Головного управління Національної поліції у Волинській області,
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року (постановлену у складі головуючого судді Андрусенко О. О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Гуляка В.В., суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ НП у Волинській області, в якому просили:
визнати протиправною відмову ГУ НП у Волинській області направити до ГУ ПФУ у Волинській області інформацію про зміни в грошовому забезпеченні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року для здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 01 січня 2016 року;
зобов`язати ГУ НП у Волинській області направити до ГУ ПФУ у Волинській області інформацію про зміни в грошовому забезпеченні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року, для здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 01 січня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляю в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ Національної поліції у Волинській області не має повноважень щодо оформлення документів для перерахунку пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ, оскільки не уповноважений відповідним рішенням державного органу здійснювати підготовку та оформлення документів для перерахунку пенсій вищезазначеним особам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивачі звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 19 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 803/1190/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 14 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 803/1190/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають статус інвалідів війни 2-ї групи, що підтверджується копіями відповідних посвідчень.
Згідно наказу начальника відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області від 11 січня 1999 року № 2 о/с, на підставі пункту 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_1, інспектора-чергового чергової частини відділу Державної служби охорони при Луцькому міськвідділі внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ з 12 січня 1999 року у запас Збройних Сил.
Наказом начальника управління державної пожежної охорони УМВС України у Волинській області від 02 червня 2000 року № 19 о/с, на підставі пункту 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, підполковника внутрішньої служби Борисенка А.М., заступника начальника загону - начальника ДПЧ -2 технічної служби ДПО м. Луцька, звільнено з органів внутрішніх справ з 02 червня 2000 року у запас Збройних Сил.
Відповідно до наказу начальника Управління МВС України у Волинській області від 03 березня 2000 року № 27 о/с, на підставі пункту 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, старшого інспектора дорожньо-патрульної служби окремого спеціалізованого взводу ДПС із забезпечення супроводження і ескортування ДАІ УМВС, звільнено з органів внутрішніх справ з 03 березня 2000 року у відставку.
08 липня 2016 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до відповідача ГУ НП у Волинській області із письмовими заявами, в яких просили направити до ГУ ПФУ у Волинській області інформацію про зміни в грошовому забезпеченні позивачів, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) для здійснення перерахунку пенсій по інвалідності з 01 січня 2016 року.
Листами від 25 липня 2016 року № 1017/01/29-2016, № 1015/01/29-2016, № 1014/01/29-2016 ГУ НП у Волинській області повідомило позивачів про те, що до ГУ НП у Волинській області нормативні документи щодо прирівнювання грошового забезпечення поліцейських до грошового забезпечення пенсіонерів органів внутрішніх справ не надходили. Враховуючи викладене, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" у ГУ НП у Волинській області відсутні підстави для оформлення та направлення до ГУ ПФУ у Волинській області будь-яких документів (довідок) для проведення перерахунку пенсій.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивачі обґрунтовують тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачі набули право на перерахунок пенсії на підставі Постанови № 988, втім, з огляду на бездіяльність з боку відповідача, не можуть реалізувати своє право на належний соціальний захист. Крім того, позивачі вважають, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач не може надіслати інформацію (довідку) про зміни в грошовому забезпеченні позивачів, оскільки не є правонаступником органу, з якого були звільнені останні.
10 січня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивачів, в яких він зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII.
Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Постановою № 988 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника органів внутрішніх справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 822/2560/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 552/5474/16-а та від 12 червня 2019 року у справі № 243/7339/17.
Відповідно до абзацу 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.