ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №359/7171/16-а
адміністративне провадження №К/9901/24354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Шелест С.Б. (головуючий), Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.
І. Суть спору:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (надалі також позивач) звернулося до суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 13.05.2014 №84.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що справа про притягнення до відповідальності авіакомпанії розглянута за відсутності її уповноваженого представника, без належного повідомлення про час і місце розгляду справи, що є суттєвим порушення прав авіаперевізника при розгляді справи, що призвело до необґрунтованого притягнення товариства до адміністративної відповідальності.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 13 травня 2014 року відповідачем винесено постанову про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №84, якою за порушення вимог ч.1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних перевезень" до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
5. Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало виявлене порушення у сфері здійснення міжнародних пасажирських перевезень, а саме: перевізником не виконано обов`язку перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, що призвело до перевезення через державний кордон України 03 травня 2014 року о 19 год. 05 хв., рейсом №782 за маршрутом "Амман-Київ", у пункті пропуску "Бориспіль" м. Бориспіль, відкритий для міжнародного повітряного сполучення, без необхідних документів для в`їзду до держави прямування - України одного пасажира, а саме: гр. Палестини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого закордонним паспортом громадянина Палестини № НОМЕР_1, без візи України, що не дає йому право для в`їзду в Україну.
6. Порушення задокументовано шляхом оформлення протоколу від 03 травня 2014 року №921600, який було вручено посадовій особі позивача - ОСОБА_2 під розписку.
7. Вважаючи вказану вище постанову про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою від 24 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив.
9. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено процедурні порушення, а саме вручено протокол не уповноваженій особі позивача та розглянуто справу про порушення правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень без представника позивача.
10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволення позовних вимог відмовлено.
11. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що згідно наданої позивачем довідки від 23.01.2017 №2/17-02 вбачається, що ОСОБА_2 у період з 06.03.2014 по 14.05.2015 працював на посаді начальника відділу контролю якості АБ, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що особа яка була присутня під час складання протоколу є неналежним представником позивача, а відтак - відсутні підстави вважати, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
13. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року.
14. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що протокол про вчинення правопорушення, у відповідності до статті 3 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" мають право підписати лише дві особи: командир повітряного судна, на якому було здійснено перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, або представник перевізника, проте вказані вимоги закону відповідачем не були виконані, оскільки командир повітряного судна до підписання протоколу не був залучений, а замість нього протокол підписав начальник відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА ОСОБА_2 Проте, на думку скаржника, єдиним представником авіакомпанії, який має право вчиняти дії без доручення, є її генеральний директор, інші особи можуть представляти підприємство лише на підставі довіреності. Довіреність начальнику відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА ОСОБА_2 чи будь-якій іншій особі на підписання протоколу позивач не видавав, а тому дії ОСОБА_2 в цій частині є самоуправними і не тягнуть за собою будь-яких наслідків. Визнання судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 належним представником позивача лише з тих підстав, що на час складання протоколу він обіймав посаду начальника відділу контролю авіаційної безпеки ТОВ УСА не відповідає вимогам чинного законодавства.
15. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України покладено обов`язок запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду.
19. Відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в`їзд на територію України та виїзд з території України для іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Акредитовані в Міністерстві закордонних справ України працівники дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів таких організацій чи відповідних міжнародних договорів України користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їх сімей можуть в`їжджати в Україну за паспортними документами та акредитаційними картками.
20. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" підприємства (їх об`єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов`язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.