ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/1375/16
адміністративне провадження №К/9901/30063/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польової пошти В2336 про зобов`язання вчинити певні дії, визнання контракту припиненим та звільнення з військової служб, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини - польової пошти В2336 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, прийняту у складі судді Жука Р.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Семененка Я.В. (головуючий), Бишевської Н.А., Добродняк Д.В.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини - польової пошти В2336 про зобов`язання припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладений ОСОБА_1 з Міністерством оборони України в особі командира військової частини-польова пошта В2336 04.12.2015, звільнивши ОСОБА_1 кулеметника 1 відділення 2 взводу комендантської роти ВЧ ПП В2336 з військової служби на підставі п. "ґ" ч.8 ст.26 "Про військовий обов`язок і військову службу".
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він проходить службу у Збройних Силах України, а саме в Військовій частині польова пошта В2336, на підставі Контракту від 04.12.2015. Його мати, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом другої групи та батько, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду, в зв`язку з чим, він звернувся до відповідача з рапортом від 26.09.2016 про звільнення останнього з лав Збройних сил України на підставі підпункту "ґ" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", проте йому було відмовлено в задоволенні рапорту та звільненні у зв`язку з сімейними обставинами, в зв`язку з відсутністю для цього підстав. Позивач вважає, що відмова у задоволенні рапорту являється необґрунтованою та наявні всі законні підстави для звільнення позивача на підставі підпункту "ґ" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 04 грудня 2015 року укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України між громадянином України, ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини - польова пошта В2336 полковника ОСОБА_4 до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
5. 26.09.2016 позивачем подано рапорт про дострокове припинення контракту та звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі п. "д" ч.8 ст. статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
6. Вищевказаний рапорт не був погоджений та 28.09.2016 повернутий ОСОБА_1 за його заявою.
7. 01.12.2016 позивач звернувся з рапортом на ім`я командира військової частини про повторене прийняття до розгляду рапорту від 26.09.2016 та вирішення питання по суті щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби в зв`язку із потребою у сторонньому догляді за батьками.
8. Рапортом від 02.02.2017 позивачем до військової частини подано документи в обґрунтування рапорту від 01.12.2016 щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме копії: посвідчення серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 ; довідки МСЕК серія ЛА № 006357 ОСОБА_2 ; посвідчення серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 ; довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_3 ; довідки Дружбівської міської ради про склад сім`ї ОСОБА_1 від 26.09.2016; довідки Дружбівської міської лікарні щодо необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_3 від 25.08.2016.
9. Листом від 07.02.2017 Військова частина - польова пошта В2336 відмовила ОСОБА_1 у задоволенні прохання про звільнення з військової служби за сімейними обставинами в зв`язку з тим, що позивачем не надано медичних висновків медико-соціальної експертної комісії, які підтверджують необхідність постійного стороннього догляду за хворим батьком.
10. Позивач, вважаючи, що наявні всі законні підстави для звільнення його на підставі підпункту "ґ" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
12. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача наявне права на звільнення з військової служби через сімейні обставини у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за своїм хворим батьком, що підтверджено належними та допустимими доказами.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що у зв`язку з відкликанням 28.09.2016 позивачем свого рапорту про звільнення від 26.09.2016, відповідачем рішення по суті рапорту позивача не приймалося у зв`язку з відсутністю на розгляді самого рапорту. Провадження у вказаній справі відкрито судом першої інстанції за відсутності прийнятого відповідачем рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 26.09.2016 та до закінчення встановленого строку для розгляду даного рапорту, за умови якби цей рапорт позивачем не був би відізваний 28.09.2016. На час звернення позивачем з позовом до суду фактично спірні правовідносини між сторонами не виникли, оскільки лише 08.02.2017 військова частина повідомила позивача про відсутність підстав звільнення його з військової служби. Заяви про зміну позовних вимог чи заяви про відмову від позовних вимог, на підставі яких 11.10.2016 відкрито провадження у вказаній справі позивач не надавав. Крім того, позивач не надав ніякого відповідного медичного висновку медико-соціальної експертної комісії про те, що будь-хто із його близьких родичів потребує постійного стороннього догляду.
15. Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
18. Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) обумовлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
19. Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить, серед іншого, військова служба за контрактом осіб рядового складу.
20. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
21. Згідно зі статтею 19 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
22. Статтею 26 Закону № 2232-XII обумовлено порядок та підстави звільнення з військової служби.
23. Згідно з пунктом "б" частини другої вказаної статті Закону № 2232-XII звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
24. Відповідно до пункту "д" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; д) у зв`язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов`язків; є) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України; ж) які вислужили строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону; з) які досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.