ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №818/3288/14
касаційне провадження №К/9901/9119/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 (суддя - Шаповал М.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 (головуючий суддя - Калиновський В.А., Тацій Л.В., Філатов Ю.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про застосування додаткових штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001131702 від 12.09.2014; податкове повідомлення-рішення № 0001121702 від 12.09.2014.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що ним не було допущено порушень вимог підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 164.1.4 пункту 168.1 статті 168, пунктів 171.1, 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та пункту 1 частини другої статті 6, статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", про які зазначено у акті перевірки, з урахуванням того, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі № 818/2413/14 було встановлено відсутність у Інспекції доказів виплати Товариством неоподатковуваного доходу (заробітної плати) із чіткою сумою та періодом виплати.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 05.02.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про застосування додаткових штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001131702 від 12.09.2014 і податкове повідомлення-рішення № 0001121702 від 12.09.2014.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Інспекція під час перевірки дійшла передчасного висновку про порушення Товариством вимог податкового законодавства щодо нарахування та виплати суми податку з доходів фізичних осіб та, як наслідок, єдиного внеску, оскільки суми, зазначені в акті перевірки, належним чином не підтверджені та не обґрунтовані, податковий орган не надав будь-яких належних доказів того, у який період та яким саме працівникам Товариством був виплачений дохід, з урахуванням того, що на момент проведення перевірки та на час розгляду справи у суді відсутнє жодне судове рішення, яким засуджено посадових осіб Товариства за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або ж у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.05.2015 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної оцінки тому, що: з метою забезпечення проведення перевірки Інспекцією від Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були отримані матеріали кримінального провадження № 32013110030000142 за фактом умисного ухилення віл сплати податків. Решта доводів касаційної скарги зводиться до цитування норм податкового кодексу та акту перевірки.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.11.2019 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 12.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та враховуючи межі касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Товариства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлені актом № 1898/26-52-17-02/32770030 від 03.07.2014, за висновками якого Товариством були порушені: вимоги підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 164.1.4 пункту 168.1 статті 168, пунктів 171.1, 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, які полягали у неутриманні та неперерахуванні податковим агентом податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1460858,31 грн. при виплаті доходів громадянам; пункту 1 частини другої статті 6, статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які полягали у заниженні Товариством (роботодавцем) фонду оплати праці найманих працівників, що призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску у загальній сумі 3891856,33 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що перевіркою повноти визначення загального оподатковуваного доходу та утримання податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 встановлені розбіжності між фактично отриманою заробітною платою згідно розрахунково-платіжних відомостей і поданих підприємством податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за 2-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року та 1-4 квартали 2013 року по 182 працівникам на загальну суму 9949174,83 грн., з якої не утриманий та не перерахований податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1460858,31 грн. Також, у акті перевірки було вказано, що згідно протоколів допитів, наданих Слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, працівники Товариства, а саме - громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 . підтвердили факт виплати заробітної плати "в конвертах". Вказані обставини щодо заниження Товариством фонду оплати праці на загальну суму 9949174,83 грн., що призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 3891856,33 грн.
12.09.2014 Інспекція на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла: податкове повідомлення-рішення № 0001121702, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 341056,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); рішення про застосування додаткових штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001131702 від 12.09.2014, яким застосувала до Товариства штрафні санкції у розмірі 361449,85 грн.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.