ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №807/250/18
адміністративне провадження №К/9901/67317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 (суддя - Ващилін Р.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Коваль Р.Й., Макарик В.Я.) у справі №807/250/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) від 21.03.2018 № 0096521311 та №0096461311.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2018, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що в даному випадку сідельний тягач за конструкцією та обладнанням не має можливості перевозити вантажі (відсутній кузов для розміщення вантажу). Сідельний тягач не призначений для перевезення вантажів. Призначення і мета сідельного тягача - буксирування напівпричепа або причепа. Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. В даному випадку напівпричіп, хоча і призначений для перевезення вантажів однак не має власного джерела енергії, яке приводить в рух напівпричіп. Отже, напівпричіп є транспортним засобом, але не автомобілем. Відповідно до підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення як легкові і вантажні автомобілі.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Закарпатській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
За результатами проведеної перевірки складено акт №273/13-11/2161201270 від 12.03.2018, в якому відображено висновок про порушення позивачем:
пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4, підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України - перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2017 рік в сумі 466504,00 грн.;
підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військовий збір від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік в сумі 38875,37 грн.
Такі висновки обґрунтовано тим, що позивач неправомірно включив до складу документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, амортизаційні відрахування, нараховані на основні засоби (вантажні автомобілі), у розмірі 2591691,00 грн., оскільки сідельні тягачі та напівпричепи відносяться до категорії вантажних автомобілів, а отже до основних засобів подвійного призначення, які, відповідно до вимог статті 177 Податкового кодексу України, до складу витрат фізичної особи-підприємця не включаються.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0096521311 від 21.03.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 699756,00 грн, в тому числі за основним платежем - 466504,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 233252,00 грн.;
№0096461311 від 21.03.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 58313,06 грн, в тому числі за основним платежем - 38875,37 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19437,69 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
Судами встановлено, відповідно до розділу І "Доходи від провадження господарської діяльності" розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи), поданого за результатами діяльності в звітному 2017 році, ФОП ОСОБА_1 включив до складу документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, у тому числі, амортизаційні відрахування за 3 групою об`єктів основних засобів за звітний період у розмірі 2591691,00 грн.
Зазначена сума амортизаційних відрахувань нарахована позивачем за результатами корисного використання основних засобів, а саме, сідельних тягачів та напівпричепів.
Вказані обставини справи сторонами не спростовуються.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності включення фізичною особою-підприємцем суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби - сідельні тягачі та напівпричепи, до складу документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю.
В обґрунтування доводів про неправомірність нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб позивач зазначає, що згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, складеної на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Митного тарифу (Додатку до Закону України "Про митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII), сідельний тягач відноситься до товарної позиції УКТ ЗЕД під кодом 8701 20 - трактори колісні для напівпричепів (за винятком тракторів товарної позиції 8709). У цій групі термін "трактори" означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того мають вони чи ні допоміжні пристосування. Сідловий тягач і напівпричіп - це разом автопоїзд, але окремо два транспортні засоби, кожен з яких не є вантажним автомобілем.
Згідно з Митним тарифом напівпричепи бортові, тентовані, напівпричепи-рефрижератори, напівпричепи-контейнеровози відносяться до товарної позиції УКТ ЗЕД під кодом 8716 39 30 і не можуть бути вантажним автомобілем. Підтвердженням віднесення транспортних засобів: сідельних тягачів і напівпричепів до товарної позиції УКТ ЗЕД за кодами 87012010 та 87163930 є заводські експортні декларації, митні декларації, видаткові накладні.