1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



13 листопада 2019 року



м. Київ

справа №674/364/17

адміністративне провадження №К/9901/23747/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,



розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Боровицького О.А., Сапальової Т.В.)

у справі № 674/364/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,



I. РУХ СПРАВИ



1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, у якому просила суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни;

- зобов`язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

2. Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04.08.2017 позов задоволено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і їй встановлено II групу інвалідності.

5. Експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної ради № 15 від 14.10.1991 встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

6. Згідно наказу по Хмельницькому облздороввідділу за №271-а від 27.06.1986 для виконання завдання в Іванківському районі Київської області на посаді фельдшера-лаборанта з 05.07.1986 по 30.07.1986 позивач виконувала роботу в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах Россоха, Іловиця, Старі Соколи. За відрядження було нараховано платню в п`ятикратному розмірі посадового окладу.

7. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо надання їй статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення.

8. Листом від 20.03.2017 № 207/01-18/2017 відповідач відмовив у наданні позивачу статусу інваліда війни у зв`язку з тим, що нею не надано підтверджуючих документів щодо віднесення позивачки до військовослужбовців, із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори.

9. Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернулась до суду.



IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у встановленні позивачу статус інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни через відсутність інформації про розпорядчий документ за лінією Цивільної оборони є незаконною, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням, а також інвалід ІІ групи, причина інвалідності захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому позивач є особою, яка має право на отримання посвідчення інваліда війни на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що є обов`язковою передумовою для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.



IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



12. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що була відряджена на ліквідацію аварії на ЧАЕС, що підтверджується наказом Дунаєвецької лікарні, який видавався на підставі наказу Хмельницького облздороввіділу № 271-а від 27.06.1986, а тому, на її думку, має право на встановлення статусу інваліда війни відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).

Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження без її участі, їй не було надіслано копії апеляційної скарги відповідача.

13. Відповідач відзиву на касаційну скаргу позивачки не надав.



V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Закон № 3551-ХІІ визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

16. Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

17. Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.


................
Перейти до повного тексту