ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №821/1910/15-а
адміністративне провадження №К/9901/19663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 (суддя - Войтович І.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 (головуючий суддя - Милосердний М.М., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі №821/1910/15-а за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до Скадовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - СТОВ "Нива") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Скадовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Скадовська ОДПІ) від 27.09.2009 № 0001342310/0.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 постановлені у даній справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що обставини поставки ПП ЛТД "Сільвер Стар" позивачу товару в серпні 2008 року не були встановлені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції. В судовому процесі не була встановлена також і обставина щодо наявності у ПП ЛТД "Сільвер Стар" статусу платника податку на додану вартість станом на 27.08.2008 - дату виписування податкової накладної №316, на підставі якої позивач включив до податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2008 року податок в сумі 65000,00 грн.
За наслідками повторного перегляду, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СТОВ "Нива" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування своїх вимог СТОВ "Нива" посилається на неправильне застосування норм статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зазначає, що незначні недоліки в заповнені податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Скадовська ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Крім цього, відповідач просить замінити Скадовську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на її процесуального правонаступника Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку СТОВ "Нива" з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2008 по 31.08.2008.
За результатами проведеної перевірки складено акт №14/230/05396801 від 20.09.2010, в якому відображено висновок про порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим занижено податок на додану вартість на суму 65000,00 грн. за серпень 2008 року.
На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2009 № 0001342310/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 65000,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.