Ухвала
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 280/1513/18
Провадження № 14-705 зц 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Житомирської області про відшкодування майнової та моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся Коростишівського районного суду Житомирської області із зазначеним позовом, у якому просив стягнути з Коростишівської міської ради Житомирської області на свою користь збитки, пов`язані з поданням до суду та розглядом його заяви про визнання протиправною відмови Коростишівської міської ради Житомирської області у наданні інформації на запит від 03 жовтня 2016 року в сумі 892,00 грн, витрати, пов`язані з поданням та розглядом даної позовної заяви в сумі 1 000,00 грн та 80 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що у жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Коростишівської міської ради Житомирської області з запитом про надання інформації в порядку та на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" та просив надати копію рішення міської ради щодо визнання ОСОБА_2 почесним жителем міста Коростишів. Відповідачем запит належним чином не розглянуто, а тому ОСОБА_1 оскаржив дії відповідача до суду.
3. Постановою Коростишівського районного суду від 07 квітня 2017 року визнана протиправною відмова Коростишівської міської ради Житомирської області у наданні ОСОБА_1 запитуваної інформації. Відповідач, який прийняв неправомірне рішення щодо відмови в надані доступу до інформації, завдав позивачу матеріальних збитків, пов`язаних з поданням до суду та розглядом заяви про визнання протиправною відмови Коростишівської міської ради Житомирської області у наданні інформації на запит від 03 жовтня 2016 року в сумі 892,00 грн, витрати, пов`язані з поданням та розглядом даної позовної заяви в сумі 1 000,00 грн, 80 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
4. Спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що своєю відмовою у наданні доступу до інформації відповідач спричинив йому шкоду, яка полягає у виникненні негативного для нього явища, зокрема, необхідності неодноразового звернення для встановлення істини у справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу, значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційного стані, спричинених неправомірними діями та бездіяльністю відповідача, яку ОСОБА_1 оцінює в розмірі 80 000,00 грн.
5. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
6. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.
7. У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (вх. № 42708/0/220-19 від 22 жовтня 2019 року) на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. 23 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі.
9. А наведені ОСОБА_1 в касаційній скарзі обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не свідчать про наявність підстав, за яких оскаржувані судові рішення підлягають касаційному оскарженню.
10. У листопаді 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (вх. № 1128/0/255-19 від 11 листопада 2019 року) на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, в якій ОСОБА_1, серед іншого, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
11. ОСОБА_1 вважає, що справа підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки постановляючи ухвалу від 23 жовтня 2019 року про відмову у відкритті касаційного провадження, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не дослідив належним чином його доводи, щодо того, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
12. Свої доводи обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій розглянули його справу без урахування правового висновку викладеного в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року у справі № 459/2123/16-ц, в якій досліджені причини і наслідки неправомірних дій відповідача аналогічні до тих, що викладені в позові ОСОБА_1
13. Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та доводи відповідача, зазначає, що відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
14. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
15. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.