У Х В А Л А
11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4590/19
Провадження № 12-189гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 910/4590/19
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"
до 1. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, 2. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (2) - Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві,
про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про стягнення грошових коштів у розмірі 635233,56 грн, з яких: інфляційні втрати - 508967,61 грн та 3 % річних - 126265,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок прострочення відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 1572401,00 грн на користь позивача, відповідно до норм чинного законодавства України підлягають стягненню з Державного бюджету України інфляційні втрати та 3 % річних, які нараховані на суму заборгованості за період з 11 квітня 2016 року по 13 грудня 2018 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 5 червня 2019 року провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшовши висновку про те, що справа не відноситься до юрисдикції господарських судів, а є справою суду адміністративної юрисдикції, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 7 серпня 2019 року скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 5 червня 2019 року, а справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва, зазначивши, що за своїм змістом та суттю правовідносини щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з простроченням відшкодування сум ПДВ на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням суб`єктного складу сторін у цій справі, до якого не входять фізичні особи, носять характер приватноправових відносин, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року, Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві звернулося з касаційною скаргою (з урахуванням уточнень) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначене судове рішення повністю та закрити провадження у цій справі.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України в редакції, чинній на момент передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року; справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України в редакції, чинній на момент передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржник оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.