П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 297/612/17
провадження № 61-46732 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивач - прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі - Берегівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1,
третя особа - Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Берегівське лісове господарство", Косонська сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року в складі судді Гал Л. Л. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року вскладі колегії суддів: Джуги С. Д., Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати недійсним розпорядження Берегівської районної державної адміністрації від 30 грудня 2014 року № 475 та витребувати земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0096, із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
Позовні вимоги мотивувала тим, що розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації від 30 грудня 2014 року № 475 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,05 га за кадастровим номером 2120485600:02:000:0096, розташовану за межами населеного пункту на території Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, для індивідуального дачного будівництва.
Це розпорядження прийнято всупереч вимог пункту "ґ" частини четвертої статті 84 Земельного кодексу України, оскільки передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка належить до земель лісового фонду та перебувала в постійному користуванні Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс", яке змінило назву на Державне підприємство "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" (далі - ДП "Закарпатське ОУЛАГ").
Рішення органами виконавчої влади щодо зміни цільового призначення не приймались, відповідна проектно-технічна документація не розроблялась. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, згідно зі статтею 21 ЗК України, є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Крім того, порушено норми п.5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, де зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Також позивач зазначає, що земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_1 без погодження Кабінету Міністрів України,чим порушено вимоги статті 149 ЗК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Берегівського районного суду від 18 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 475 від 30 грудня 2014 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки". Витребувано земельну ділянку площею 0,05 га за кадастровим номером 2120485600:02:000:0096 вартістю 54375,00 грн, яка знаходиьтся за межами населеного пункту с. Косонь, Берегівського району, із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, відноситься до категорії лісів і незаконно вибула з володіння держави в особі Кабінету Міністрів України та з користування ДП "Берегівське лісове господарство", а тому дійшов висновку про наявність підстав для її витребування із чужого незаконного володіння.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що докази про перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні ДП "Закарпатське ОУЛАГ" відсутні, оскільки всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) лісове господарство не здійснило державної реєстрації права постійного користування, не отримало відповідного державного акта; положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЛК України не можна застосовувати, бо вони набули чинності 29 березня 2006 року; наявні в матеріалах справи планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не дають можливості ідентифікувати спірну земельну ділянку та не підтверджують, що саме вона перебуває в користуванні ДП "Закарпатське ОУЛАГ", та не доведено, що ця земельна ділянка віднесена до категорії лісів. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що він є добросовісним набувачем, а тому, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини про застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вважає, що підстав для витребування земельної ділянки не вбачається.
Доводи інших учасників справи
Прокуратура Закарпатської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм процесуального права та відповідно до норм матеріального права, та є законними і обґрунтованими. Зокрема, прокурор у відзиві посилається також на практику Європейського суду з прав людини, зазначаючи про те, що таке втручання в цьому випадку є виправданим з огляду на суспільний, публічний інтерес його звернення до суду із вказаним позовом з метою повернення земель лісів, які незаконно вибули з державної власності.
Інші учасники наданим їм правом на подачу відзиву не скористались.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням голови Берегівської РДА № 475 від 30 грудня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,0500 га за кадастровим номером 2120485600:02:000:0096, розташовану за межами населеного пункту на території Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, для індивідуального дачного будівництва.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи та досліджених доказах встановлено, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2120485600:02:000:0096, площею 0,05 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Косонь Берегівського району, накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 7 контуру 818 філії "Берегівське лісове агропромислове господарство" ДП "Закарпатське ОУЛАГ", які, на момент видачі оскаржуваного наказу, перебували в постійному користуванні вказаного державного підприємства. При цьому, земельна ділянка з постійного користування ДП "Закарпатське ОУЛАГ" не вилучалась, жодні погодження на її вилучення не надавались.
Також суди установили, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу цілісних майнових комплексів державних лісогосподарських підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України" № 584 від 03 липня 2013 року та на підставі акту прийому-передачі від 04 січня 2016 року земельні ділянки філії "Берегівське лісове агропромислове господарство" ДП "Закарпатське ОУЛАГ" передано у постійне користування ДП "Берегівське лісове господарство".
Однак, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення не була передана у постійне користування ДП "Берегівське лісове господарство", оскільки незаконно вибула з державної власності на підставі оскаржуваного розпорядження Берегівської райдержадміністрацією, яке нею прийнято з перевищенням повноважень.
Також суди установили, що рішення органами виконавчої влади щодо зміни цільового призначення не приймались, відповідна проектно-технічна документація не розроблялась.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.