Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-44/2000
провадження № 61-38325св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року у складі судді Брагіна В. І. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2000 року за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в основу рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2000 року за його позовом до державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення на роботі були покладені обставини, встановлені рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року, яке є нікчемним. При цьому посилався на те, що позовних вимог, які зазначені у вказаному судовому рішенні він не заявляв. Разом з тим, суд першої інстанції, постановляючи рішення від 16 вересня 1998 року не вирішив фактично заявлені позовні вимоги про поновлення його на роботі на посаді лікаря-епідеміолога.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_1, не є нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 08 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. При цьому послався на те, що відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції правильно виходив із того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1, не є нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України. Також суд апеляційної інстанції вважав, що можливі процесуальні недоліки розгляду іншої справи, зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів, не вирішення всіх позовних вимог, не вважаються нововиявленими обставинами, а можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях не надана об`єктивна правова оцінка обставинам у справі, суди неповно з`ясували та неправильно встановили суттєві обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, висновки судів першої та апеляційної інстанцій невідповідають фактичним обставинам справи. Незаконність і необґрунтованість ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції полягають у неповноті встановлення фактичних обставин, які мають істотне значення для справи, що призвело до неправильного дослідження наданих доказів. Також суд необ`єктивно оцінив докази та неправильно вважав доведеними ті обставини справи, які насправді не є доведеними, але не доведення судом цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Андрушівського районного суду Житомирської області зазначену цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У липні 1997 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області про поновлення на посаді завідуючого епідеміологічним відділом Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2000 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю (а. с. 393-397 т. 1).
Ухвалою Житомирського обласного суду від 18 квітня 2001 року рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2000 року залишено без змін, а касаційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення (а. с. 515-516 т. 1).
Як на підставу перегляду рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2000 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на те, що у вказаному судовому рішенні суд посилався на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання відізваними заяв про звільнення за власним бажанням. Також цим рішенням відповідача зобов`язано внести зміни у наказ від 30 липня 1997 року № 13 і правильним вважати ОСОБА_1 звільненим з роботи з посади завідуючого епідеміологічним відділом Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області із внесенням змін у трудову книжку ОСОБА_1 (а. с. 39-42 т. 1).