Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 500/3705/16-ц
провадження № 61-41086св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач-1 - Ізмаїльське вище професійне училище Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, правонаступником якого є Державний професійно-технічний навчальний заклад "Ізмаїльське вище професійне училище",
відповідач-2 - директор Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Жигуліна С. М. від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Калараша А. А. від 30 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 березня 2012 року він працював на посаді керівника гуртка по 10 тарифному розряду, а з 30 червня 2016 року він був звільнений у зв`язку зі скороченням штату за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України.
Позивач вважає звільнення з роботи незаконним, оскільки його не було повідомлено про скорочення штату в установленому законом порядку, не отримано згоди на його звільнення профспілкового комітету, не надано наказ про звільнення на ознайомлення.
Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за № 121/ВК від 31 травня 2016року про його звільнення з посади керівника гуртка з 30 червня 2016 року; поновити його на посаді керівника гуртка; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 52 600,86 грн та у рахунок відшкодування моральної шкоди 526 008,60 грн. Крім того, просив визнати незаконним і скасувати наказ директора Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за № 70/ВК від 14 квітня 2016 року "Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників" та стягнути на його користь компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з вересня 2015 року до червня 2016 року в розмірі 332,18 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2018 року залучено Державний університет інфраструктури та технологій в особі Ізмаїльського вищого професійного училища Державного університету інфраструктури та технологій до справи як правонаступника Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2017 року змінено шляхом доповнення та змін. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного університету інфраструктури та технологій в особі Ізмаїльського вищого професійного училища Державного університету інфраструктури та технологій про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану частину відпустки, відшкодування моральної шкоди відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо законності звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідають вимогам закону, але судом першої інстанції не було вирішено питання правонаступництва за наявності для цього правових підстав, тому рішення суду підлягає зміні.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що ОСОБА_2 не мала повноважень на підписання наказу № 70/ВК від 14 квітня 2016 року "Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників", оскільки станом на 14 квітня 2016 року не була директором Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту та не мала повноважень на звернення з відповідним поданням до профспілкового органу про надання згоди на його звільнення. Відповідачем не надано доказів додержання вимог статті 43 КЗпП України про звернення до виборного органу первинної профспілкової організації щодо звільнення позивача, оскільки таке питання було розглянуто на засіданні профспілкового комітету вже після звільнення позивача та за його відсутності; а також не дотримано положення статті 42 КЗпП України про переважне право позивача на залишенні на роботі при скороченні чисельності та штату працівників; порушено процедуру звільнення позивача з дотриманням двомісячного терміну при попередженні про звільнення; наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди не досліджено.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року до касаційного суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 500/3705/16-ц з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_1 про залучення правонаступника відповідача задоволено. Залучено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Ізмаїльське вище професійне училище" до участі у справі № 500/3705/16-ц як правонаступника відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 з 28 серпня 2000 року працював на посаді художнього керівника на період відпустки ОСОБА_3, а з 01 березня 2012 року - на посаді керівника гуртка по 10 тарифному розряду згідно з наказом № 3/1ВК.
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 399 від 08 квітня 2016 року Ізмаїльське вище професійне училище Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного включено до мережі відділу освіти Ізмаїльської міської ради та затверджено штатний розпис, в якому відсутня посада керівника гуртка.
На підставі вказаного рішення наказом директора Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за № 70/ВК від 14 квітня 2016 року окрім інших скорочена з 30 червня 2016 року посада керівника гуртка - 2 штатні одиниці.
Відповідно до актів від 14 та 18 квітня 2016 року позивач з 14 квітня 2016 року був повідомлений про скорочення штату, але відмовився ознайомлюватися з відповідним наказом.
Наказом № 121/ВК від 31 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника гуртка з 30 червня 2016 року у зв`язку зі скороченням штату за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку за 35 календарних днів за період роботи з 28 серпня 2015 року по 30 червня 2016 року.
Відповідно до акту від 31 травня 2016 року ОСОБА_1 відмовився ознайомитися з наказом про звільнення.
2.Мотивувальна частина