Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 638/15636/16
провадження № 61-43100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю. від 13 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті їх батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Вони є спадкоємцями першої черги, однак пропустили строк для прийняття спадщини, оскільки за життя з батьком не спілкувались, а про смерть батька дізналися 04 серпня 2016 року з листа адвокатського бюро "Тараса Костіва". Після цього вони звернулися до Шостої Харківської державної нотаріальної контори, де їм повідомили, що вони пропустили строк для прийняття спадщини. Зазначають, що не знали та не могли знати про смерть батька, оскільки ОСОБА_3 навмисно приховала факт його смерті. Посилаючись на те, що прийняти спадщину в установлений законом строк не могли з поважних причин, просили визначити додатковий строк для подання ними заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.
Надано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судовому засіданні відповідач підтвердила факт її обізнаності щодо наявності у померлого двох доньок, не заперечувала той факт, що нею та іншими спадкоємцями, які відмовились від прийняття спадщини на її користь, не був повідомлений нотаріус про наявність інших спадкоємців. Позивачі спілкувався з ОСОБА_4 після розірвання шлюбу між батьками виключно в телефонному режимі, про його смерть їм стало відомо лише 04 серпня 2016 року з листа адвокатського бюро "Тараса Костів", тому причини, з яких позивачі пропустили строк звернення для подання заяви про прийняття спадщини, поважні та такі, що від них не залежали.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивачами не надано доказів поважності пропуску строку для прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому правові підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Харківської області від 13 червня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в постанові апеляційного суду некоректно зазначені обставини, викладені в позові і в поясненнях, які надавались в суді. Також суд апеляційної інстанції проігнорував правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-1320цс17 і не дав оцінку обставинам, що відповідач підтвердила факт її обізнаності щодо наявності у померлого двох доньок, а нотаріус не був поставлений до відома про наявність інших спадкоємців, розшук яких, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі нотаріусом не здійснювався. Крім того, вона не мала фізичної можливості подати заяву про прийняття спадщини в передбачений законом строк, оскільки в той час знаходилась на стаціонарному лікуванні за межами м. Харкова і перебувала в травматичному відділені з перелом, а тому причини, з який вона пропустила строк звернення до суду, вважає поважними, та такими, що він неї не залежали.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшов відзив на вищезазначену касаційну скаргу, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 638/15636/16-ц з Дзержинського районного суду м. Харкова.
Зазначена справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
З довідки Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 07 квітня 2017 року вбачається, що 01 лютого 2016 року із заявою про прийняття спадщини звернулася племінниця спадкодавця ОСОБА_3 . На підставі її заяви була заведена спадкова справа № 50/2016, заява була зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 74. 01 лютого 2016 року із заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся рідний брат спадкодавця ОСОБА_6 02 лютого 2016 року із заявою про відмову від прийняття спадщини звернулася племінниця спадкодавця ОСОБА_7 26 квітня 2016 року із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_8 Свідоцтва про право на спадщину Шостою Харківською державною нотаріальною конторою видано не було.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 січня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання понад п`яти років однією сім`єю, визнання права на спадкування за законом разом з спадкоємцями попередньої черги та визнання права власності в порядку спадкування - відмовлено.
Спадкоємцями першої черги є діти померлого - доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які в установлений законом строк не звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки про смерть батька вони дізнались 04 серпня 2016 року з листа адвокатського бюро "Тараса Костіва", позивачі звернулись з позовом про визначення додаткового строку для подання ними заяви про прийняття спадщини.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.