Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 202/4/18
провадження № 61-8905св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в складі судді Зосименко С. Г. від 09 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В. від 26 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення.
На обґрунтування заявлених позовних вимог, які уточнювались в ході судового розгляду справи, позивач вказував, що 20 червня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність 53/100 частини домоволодіння загальною площею 107,2 кв. м., житловою площею 72,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки від 31 березня 2017 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 403. Після отримання права власності на вказану нерухомість банк намагався отримати доступ до житла, однак перешкодою стала реєстрація та проживання у ньому відповідача по справі ОСОБА_2, який підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення із спірного домоволодіння. На підставі викладеного просив суд виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає у 53/100 частині домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку у Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року у задоволені позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем у позовній заяві не зазначено можливість надання іншого постійного житла відповідачу, що унеможливлює його виселення із житлового будинку, придбаного не за рахунок кредитних коштів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду зазначив про те, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року АТ КБ "Приватбанк" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не є власниками квартири, а тому його виселення можливе без надання іншого постійного житла.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 202/4/18 з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Зазначена справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що спірне житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було набуте у власність відповідачем на підставі договору дарування від 25 квітня 2003 року задовго до передачі його в іпотеку АТ КБ "ПриватБанк". Банком надавався кредит відповідачу не для придбання спірного житла. Відповідач іншого житла немає.
20 червня 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність 53/100 частину домоволодіння загальною площею 107,2 кв.м., житловою площею 72,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 31 березня 2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. та зареєстрований у державному реєстрі під № 403, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Після отримання права власності 53/100 частин домоволодіння загальною площею 107,2 кв.м, житловою площею 72,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивач намагався отримати доступ до житла, однак цьому перешкоджає проживання там відповідача.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.