Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа №691/1250/15-ц
провадження № 61-23382св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Остапчук Т.В., та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, і з урахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 та 22 жовтня 2015 року в с. Вязівок Городищенського району Черкаської області були розповсюджені листівки з відомостями, які ображають та принижують його честь і гідність та шкодять його діловій репутації. Листівки були розповсюджені в період виборчого процесу до органів місцевого самоврядування та мало на меті дискредитації його, як кандидата в депутати до обласної ради Черкаської області.
В момент розповсюдження листівок, 22 жовтня 2015 року, були затримані три особи жителі м. Черкас. На затриманих було складено адміністративні протоколи за поширення передвиборчої агітації без даних про тираж, відповідального за випуск, та місце виготовлення листівок. Затримані особи пояснили, що листівки для розповсюдження їм надав ОСОБА_2 .
В поширених листівках написано, що він не цурається вбивством, крадій, отруює людей, та записані інші образливі відомості. Відомості в листівках не відповідають дійсності, а також являються образливими по своїй суті. Від усвідомлення того, що відповідач розповсюдивши відомості, які неправдиві та образливі для позивача, він перенервував, був поганий настрій, який так і не покращився, потребує більше часу для організації свого повсякденного життя, оскільки в думках вимушений відволікатися на розповсюджені неправдиві та образливі відомості.
Враховуючи викладене, позивач остаточно просив суд визнати розповсюджені ОСОБА_2 відомості, які не відповідають дійсності, порушенням честі та гідності ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 50 000 грн заподіяної моральної шкоди та судові витрати (а.с.3-4, 19, 39-41).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення (а.с.128, 130-131).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року залишено без змін (а.с.161-164).
Судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи не містять і судом не встановлено доказів створення чи поширення недостовірної інформації стосовно позивача ОСОБА_1 саме відповідачем ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з Печерського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу № 691/1250/15-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами розгляд справи проведено не об`єктивно та упереджено.
Судами проігноровано клопотання представника позивача про допит свідків та клопотання про витребування матеріалів адміністративної справи про притягнення до відповідальності осіб, які поширювали листівки з неправдивою інформацією відносно відповідача.
Судами безпідставно допущено до участі у справі представника відповідача без належних повноважень.
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що в період виборчого процесу до органів місцевого самоврядування, 22 жовтня 2015 року в с. Вязівок Городищенського району Черкаської області були розповсюджені листівки, в яких вказано, що ОСОБА_3 крадій, не цурається вбивством, отруює людей, та записані інші образливі відомості. Вказані листівки не містять відомостей про їх автора, особу (установу), яка здійснювала друк, не зазначений тираж (а.с.7-9).
22 жовтня 2015 року під час розповсюдження листівок були затримані жителі м. Черкас ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на яких було складено адміністративні протоколи за поширення передвиборчої агітації без даних про тираж, відповідального за випуск та місце виготовлення листівок (а.с.10-12).
Відомостей про звернення ОСОБА_1 із позовом до осіб, які поширили вказану інформацію немає і таких вимог в даному провадженні позивач не заявляв.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.