Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 524/1223/15-ц
провадження № 61-3051св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_4, ОСОБА_1, управління Держземагентства у м. Кременчуці Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2018 року у складі судді Кривич Ж. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Дорош А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просила зобов`язання відповідачів знести за власний рахунок самочинно збудоване незакінчене будівництво-реконструкцію житлового будинку, відновити межі земельної ділянки та звільнити її від належного відповідачам майна, стягнути з відповідачів у солідарному порядку 167 205,00 грн майнової шкоди та
10 000,00 грн моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка та житловий будинок із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_2, дочка якої ОСОБА_3 здійснює самочинне будівництво-реконструкцію існуючого житлового будинку. Будівництво-реконструкція відбувається без належних дозвільних документів, а також із порушенням Державних будівельних норм України (далі - ДБН) та протипожежних стандартів. У результаті конструктивні елементи будинку АДРЕСА_2 зайшли вглиб її земельної ділянки, що призводить до потрапляння атмосферних опадів та стічних вод на її будинок та вимощення, внаслідок чого їх стан буде погіршуватись. Унаслідок негативного впливу сусіднього самочинного об`єкта нерухомості їй завдано збитків на суму 167 205,00 грн, що підтверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження.
Крім того, незаконні дії відповідачів порушують умови її життя, створюють перешкоди в користуванні належним їй майном, що шкідливо впливає на її емоційно-психологічний та фізіологічний стан і завдає моральної шкоди, яку позивач оцінила у 10 000,00 грн.
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, управління Держземагентства у м. Кременчуці Полтавської області про визнання недійсним державного акта серії ПЛ № 202180 від 23 вересня 2005 року про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 та зобов`язання скасувати запис № 010554800323 про його реєстрацію.
Позов мотивовано тим, що на момент придбання нею у грудні 2012 року будинку АДРЕСА_2 межі земельної ділянки були сталими, з боку будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 встановлено паркан й земельних спорів не виникало. Підготовчі роботи з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачають перевірку того, чи є ділянка вільною, чи не належить вона іншому власнику та чи не накладаються її межі на суміжні земельні ділянки. Проте землевпорядною організацією, яка за її заявою перевіряла обґрунтованість претензій ОСОБА_1, встановлено, що координати поворотних точок ділянки, власником якої є ОСОБА_1, фактично винесені на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2018 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що знесення самочинного будівництва допустиме лише за умови, якщо порушення неможливо усунути шляхом проведення перебудови або у разі, коли така перебудова неможлива. У разі, якщо необхідна перебудова самочинного будівництва з технічної точки зору можлива, його знесення відбувається лише за умови, якщо особа відмовляється від її проведення. Суду не надано доказів про те, що усунути порушення ДБН неможливо за рахунок перебудови та доказів про те, що ОСОБА_2 від неї відмовляється.
Суд першої інстанції вважав недоведеними вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання відновити межі земельної ділянки, оскільки неможливо встановити, чи пов`язане порушення землекористування зі зміщенням меж земельної ділянки АДРЕСА_2 у бік земельної ділянки АДРЕСА_1, або навпаки, існує зміщення межі між зазначеними земельними ділянками у бік будинку АДРЕСА_2 .
Підстав для задоволення заявлених вимог щодо стягнення збитків у розмірі 167 205,00 грн суд першої інстанції не знайшов, оскільки вказаний розмір збитків, визначений експертом у висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 10 лютого 2015 року № 15-15, носить ймовірний характер, належними та допустимими доказами не підтверджений.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що саме діями відповідачів їй завдано моральну шкоду.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що під час видачі оспорюваного нею державного акта були допущені порушення чинного законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У частині зустрічного позову ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у лютому 2019 року,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 25 липня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 08 січня 2019 року в частині відмови у її позові скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідачі здійснюють самочинне будівництво-реконструкцію існуючого житлового будинку без належних дозвільних документів, а також із порушенням ДБН та протипожежних стандартів.
Внаслідок негативного впливу сусіднього самочинного об`єкта нерухомості їй завдано збитків на суму 167 205,00 грн, що підтверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження. Неправомірними діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 10 000,00 грн.
Суди не в повній мірі дослідили надані нею докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують заявлені нею позовні вимоги.
У частині зустрічного позову ОСОБА_2 рішення судів першої й апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржуються.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки суди дійшли правильного й обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 524/1223/15-ц з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від
24 липня 2012 року є власником 1/2 частини житлового будинку та двох земельних ділянок загальною площею 0,0327 га, розташованих за адресою:
АДРЕСА_2 .
Власником іншої 1/2 частини зазначеного будинку та земельної ділянки площею 564,00 кв. м є ОСОБА_4, яка, в свою чергу, 11 квітня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу придбала вказане нерухоме майно у попереднього власника ОСОБА_5 .
На місці старого будинку у 2009 році ОСОБА_4 побудувала новий, який згідно з технічним паспортом складається з двох ізольованих половин, кожна з яких має окремий вхід, а також набула право власності на прилеглу до будинку земельну ділянку із земель комунальної власності.
Частина будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1, межує з будинком АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2
Право власності на будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_2 набула на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01 грудня 2011 року між нею та ОСОБА_6 Площа земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 046537 становить 551,00 кв. м.
13 травня 2013 року ОСОБА_2 отримала будівельний паспорт № 34 на будівництво нового житлового будинку, який планувалося розташувати на земельній ділянці на місці сараю літ. "Б-1", проте ОСОБА_2 розпочала перебудову існуючого будинку зі збільшенням його площі за рахунок будівництва у бік ділянки, що належить ОСОБА_1 . Під час перебудови залишено частину існуючого будинку, в тому числі прибудову літ. "А-1", яка однією зі стін розміщена на межі із земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Зазначену цегляну прибудову розміром 7,45 м х 2,3 м у 1971 році самочинно здійснив колишній власник ОСОБА_7, який у 1992 році вів таку прибудову до експлуатації та отримав рішення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 06 серпня 1992 року № 714 про визнання за ним права власності на житлову прибудову літ. "А1", літню кухню літ. "З", погріб літ. "Е", гараж літ. "Д" у будинку АДРЕСА_2 .
26 грудня 2014 року ОСОБА_2 подала повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції існуючого житлового будинку, яке скасовано Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Полтавській області (далі - ДАБІ у Полтавській області) 17 лютого 2015 року, наказ № 36, оскільки будівельні роботи проводилися без будівельного паспорта, який би дозволяв реконструкцію.
02 жовтня 2015 року ОСОБА_2 подала повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта від 13 травня 2013 року № 34, який дозволяв будівництво нового будинку.
Позаплановими перевірками дотримання ОСОБА_2 вимог будівельних норм та правил, проведеними ДАБІ у Полтавській області, виявлено самочинне виконання будівельних робіт з реконструкції існуючого житлового будинку, за що 14 лютого 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та надано припис про зупинення будівництва й усунення порушень вимог містобудівного законодавства. 23 листопада 2015 року позапланова перевірка встановила, що будівництво нового будинку не розпочато.
Для встановлення обставин справи та підтвердження доводів сторін суд першої інстанції призначив комісійну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.
Висновком комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 30 травня 2016 року встановлено, що згідно з матеріалами інвентаризації земельної ділянки будинку АДРЕСА_1 станом на 16 квітня 2010 року (до придбання ОСОБА_2 сусіднього будинку АДРЕСА_2 ) конфігурація межі між земельними ділянками мала вигляд ламаної лінії зі зміщенням в умовно позначених точках "Л" і "М" на територію земельної ділянки АДРЕСА_1 . Зміщення у точці "М" (так званий "виступ") становить 0,2 м. Водночас відповідно до схематичного плану земельної ділянки станом на 10 травня 2011 року виступ в умовно позначеній точці "М" відсутній і конфігурація межі відповідає наведеній у державному акті з кадастровим номером 5310436100:07:001:0732.
У зв`язку з такими розбіжностями у кресленнях за період з 26 вересня 2003 року до 16 квітня 2010 року та станом на 10 травня 2011 року експерти не змогли прослідкувати хронологію зміни конфігурації межі та встановити, з якого часу виникло порушення меж. Фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам на неї, проте фактично у користуванні її власників: ОСОБА_4 та ОСОБА_1, знаходиться 663,00 кв. м. земельної ділянки, що на 9,00 кв. м більше, ніж її загальна площа згідно з державними актами.