Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 635/8367/16-ц
провадження № 61-15354св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач 1 - ОСОБА_2,
треті особи: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотов Станіслав Давидович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2019 року у складі судді Панас Н. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотов С. Д., про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15 лютого 1999 року його дідусеві ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Влітку 2011 року дідусем було складено заповіт, яким вищевказаний будинок він заповів йому. Звернувшись у шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він дізнався про те, що 03 грудня 2012 року ОСОБА_5 було складено інший заповіт на користь його батька ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що на час складання оспорюваного заповіту ОСОБА_5 за станом здоров`я не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, позивач просив визнати заповіт від 03 грудня 2012 року недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при складенні ОСОБА_5 заповіту на користь ОСОБА_2 його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі, оскільки зібрані у справі докази не свідчать про те, що в момент складення заповіту він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 635/8367/16-ц та витребувано її з Харківського районного суду Харківської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_6 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що дідусь неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у різних закладах охорони здоров`я, у зв`язку з ампутацією нижньої кінцівки знаходився у депресивному стані, не впізнавав близьких родичів, що свідчить про те, що оспорюваний заповіт було складено ним у стані, в якому він не міг керувати своїми діями та розуміти їх значення.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у яких просив оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Указував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які відповідно до статті 225 ЦК України є підставою для визнання оспорюваного заповіту недійсни.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 15 лютого 1999 року Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, ОСОБА_5 на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 .
03 грудня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим С. Д. за реєстровим № 2089 посвідчено заповіт, відповідно до якого усе належне йому майно ОСОБА_5 заповів своєму сину ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 19 лютого 2013 року виконкомом Липецької сільської ради Харківського району Харківської області.
Згідно з висновками посмертної судово-психіатричної експертизи № 343 від 18 квітня 2018 року ОСОБА_5 за наданими даними, у період часу, якому відповідає посвідчення заповіту, а саме 03 грудня 2012 року, хронічного, стійкого психічного розладу не виявлено, відповідно до свого психічного стану був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до висновку повторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 18 від 20 вересня 2018 року ОСОБА_5 на момент складання та підписання заповіту, 03 грудня 2012 року будь-яким психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом, на той період часу він міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.