Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 552/4440/16-ц
провадження № 61-15965св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2017 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Одринської Т. В., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобіль "Mitsubishi Lancer 2,0", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4, вчинив наїзд на ОСОБА_5, дружину ОСОБА_1 та дочку ОСОБА_2, ОСОБА_3 Від отриманих травм ОСОБА_5 загинула на місці пригоди. Постановою слідчого СУ ГУНП в Полтавській області за даним фактом кримінальне провадження
№ 12013180070000388 закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу злочину.
Позивачі вказували, що в ході слідства їм було відшкодовано майнові витрати, пов`язані з похованням та встановленням пам`ятника у розмірі 40 000,00 грн. Проте внаслідок загибелі ОСОБА_5 їм заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу загибелі близької людини, яку вони оцінили у 80 000,00 грн, та просили стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано письмових доказів їх звернення до страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 . Крім того, суд зазначив, що дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) сталася з вини самої потерпілої, отже, відповідач не відповідає за завдану шкоду згідно з вимогами частини п`ятої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2017 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його дружини ОСОБА_5
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди кожному, завданої смертю їхньої дочки ОСОБА_5
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у лютому 2017 року, ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати й справу передати на новий апеляційний розгляд.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачі, звертаючись до суду, не зазначили учасником справи страхову компанію, не звертались і не мали наміру звернутися до страхової компанії.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1167 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 552/4440/16-ц з Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася ДТП за участю автомобіля "Mitsubishi Lancer 2,0", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4, який скоїв наїзд на ОСОБА_5, внаслідок чого потерпіла загинула.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Полтавській області від 29 червня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12013180070000388, закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Вказаною постановою встановлено, що причиною ДТП та наслідків, що настали, стали порушення пішоходом ОСОБА_5 вимог пунктів 4.4, 4.7,4.14 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). У діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогами ПДР України, які б могли знаходитись в причинному зв`язку з ДТП та її наслідками, не вбачається, він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, тому відсутній склад злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, оскільки відсутня об`єктивна сторона, а особою, з вини якої сталась ДТП, є сама потерпіла ОСОБА_5, яка в результаті своїх же неправомірних дій отримала тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
Під час проведення досудового слідства за фактом ДТП в межах кримінального провадження відповідачем відшкодовано позивачам майнову шкоду в розмірі 40 000,00 грн.
Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільна відповідальність ОСОБА_4 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" на суму 100 000,00 грн за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю. Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачі намагались встановити місцезнаходження страхової компанії, але не змогли цього зробити, оскільки вона перебуває в стадії ліквідації.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.