ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа №809/4469/15
касаційне провадження №К/9901/27586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 (суддя Черепій П.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (головуючий суддя - Нос С.П., суддів: Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі № 809/4469/15 за позовом Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Рогатинське лісове господарство" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2015 № 0000482207, від 25.12.2015 № 0000492207, від 25.12.2015 № 0000502205.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 11.02.2016 позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2016 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 9, 11, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує, що контрагент позивача-нерезидент "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідований 15.07.2014, що, відповідно, ставить під сумнів вчинення між ним і Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство" правочинів після цієї дати та здійснення експортних операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з Компанією "ZORTEX BUSINESS LLP" за період з 01.01.2013 по 01.04.2015, результати якої оформлено актом від 17.12.2015 № 352/09-19-22-07-13/22192916.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про недотримання позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із порушенням строків повернення валютної виручки. Зокрема, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області стверджує, що оскільки Компанія-нерезидент "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована 15.07.2014, усі платежі після цієї дати здійснені не за поставлений підприємством товар відповідно до контрактів від 18.10.2013 № 9 і від 26.12.2013 № 1 та обумовлює недотримання ним строків повернення валютної виручки за вантажними митними деклараціями, складеними після 15.07.2014.
Крім того, у зв`язку із цим орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення платником правил підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки сума отриманих коштів від цього нерезидента в період після 15.07.2014 у рахунок оплати за поставлений товар є безповоротною фінансовою допомогою, а тому повинна бути віднесена до доходів позивача за 2014 рік, що також призвело до порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та вплинуло на заниження Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство" авансових внесків за період з березня 2015 року по грудень 2015 року на загальну суму 203247,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 25.12.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000482207, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 270996,00 грн. за основним платежем та 135498,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000492207, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 203247,00 грн. за основним платежем та 50811,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000502205, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1650491,03 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України є сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.