ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №381/4848/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45136/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2016 (головуючий судді Буймова Л.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Мамчура Я.С., Собків Я.М.)
у справі №381/4848/16
за позовом ОСОБА_1
до Фастівського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив визнати протиправним порушення з боку відповідача відносно нього вимог ст. 22, 46 Конституції України щодо виплати пенсії та зобов`язати відповідача негайно поновити його права щодо отримання ним державної пенсії, як інваліду-ліквідатору ЧАЕС ІІ групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком, здійснивши відповідний перерахунок та забезпечити фінансування та виплату пенсії.
2. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи довічно, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
5. До листопада 2011 року позивач отримував державну пенсію як інвалід-ліквідатор ЧАЕС ІІ групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком.
6. Розмір пенсії позивача на той час було визначено відповідно до ст. 49-54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
7. З грудня 2011 року відповідач виплачує пенсію позивачу відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Постанова КМУ № 1210).
8. Після зменшення розміру пенсії у зв`язку зі змінами, внесеними Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про проведення нарахування та виплати належних державних пенсій як інваліду-ліквідатору ЧАЕС, у відповідності до Конституції України.
9. Листом від 01.12.2016 № 376/Т-01 Фастівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області в задоволенні заяви позивача було відмовлено.
10. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) є чинним і підлягає виконанню, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався.