ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №810/3925/15
адміністративне провадження №К/9901/19466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Метіз" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя - Ключкович В.Ю., судді: Лічевецький І.О., Петрик І.Й.) у справі № 810/3925/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Метіз" до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Метіз" (далі - ТОВ "ТК "Метіз") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) від 22.12.2014 № 0004222201 та № 0004212201.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "ТК "Метіз" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Так, ТОВ "ТК "Метіз" зазначає, що в матеріалах справи містяться всі необхідні первинні документи, що свідчать про дотримання позивачем усіх вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами укладених правочинів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Вишгородською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТК "Метіз" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будпромтех Плюс" та з ТОВ "Техінтерпостач" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.11.2014 № 2394/22-01/36445090, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ "ТК "Метіз" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за вересень 2014 року на загальну суму 212935,00 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2014 року на суму 7466, 00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на лист Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будпромтех Плюс" (код ЄДРПОУ 39350248) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2014 року" від 05.11.2014 № 204/7/10-08-22-01/39350248, в якому відображено висновок про те, що у ТОВ "Будпромтех Плюс" відсутні бухгалтерські документи, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, сировина та матеріали для здійснення виробництва, а службові особи ТОВ "Будпромтех Плюс" відсутні за юридичною адресою. Крім того, відповідачем було вказано на те, що за юридичною адресою вказаного контрагента позивача знаходиться інший суб`єкт господарювання, зокрема, ТОВ "Карат".
Відповідно до довідки Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів в Київській області "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Техінтерпостач" (код ЄДРПОУ 39247385) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2014 року" від 28.10.2014 № 199/22-00/39174836, зазначений суб`єкт господарювання за податковою адресою не знаходиться, фінансову-господарську діяльність не здійснює, бухгалтерські документи не зберігає, службові особи та працівники даного підприємства за юридичною адресою не знаходяться, поштові повідомлення не отримують, а за даною адресою знаходиться житловий будинок.
Також, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ "Техінтерпостач" здійснювало реалізацію широкої номенклатури товарів (ферментований рис, канцелярський набір, меблева тканина, колесні диски, маршрутизатори та ін.), що є фізично неможливим з огляду на відсутність у вказаної юридичної особи достатньої кількості робочого персоналу, технічного оснащення та наявності допоміжних послуг з транспортування, зберігання, сортування та пакування та залучення субпідрядних організацій.
Таким чином, посадові особи Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області дійшли висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "ТК Метіз" та ТОВ "Техінтерпостач" та ТОВ "Будпромтех Плюс" не спричинили реального настання господарських операцій, що свідчить про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 212935,00 грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року на суму 7466,00 грн., які були сформовані по взаємовідносинах позивача з вказаними суб`єктами господарювання.
На підставі названого акту перевірки, 22.12.2014 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0004222201, згідно з яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 319403,00 грн., у тому числі податкове зобов`язання на суму 212935,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 106468,00 грн.;
№ 0004212201, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7466,00 грн.
В силу приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За змістом пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".