ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 907/327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Зуєва В. А., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019
у складі колегії суддів: Якімець Г. Г. (головуючий), Бойко С. М., Бонк Т. Б.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ"
до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
1. Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
2. Державне підприємство "Свалявське лісове господарство",
3. Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області
про відшкодування шкоди на суму 181 749,11 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави позовних вимог та заперечень
1. У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" (далі також - ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області про відшкодування шкоди у сумі 181 749,11 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.12.2017 належний позивачу транспортний засіб, рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чоп М-06, зазнав механічного пошкодження через падіння на кабіну автомобіля дерева, яке зростало в межах смуги відведення автомобільної дороги. Внаслідок пошкодження транспортного засобу в цій дорожньо-транспортній пригоді (далі також - ДТП) позивачу завдано майнової шкоди на суму 181 749,11 грн, розмір якої підтверджено звітом про оцінку автомобіля.
3. Позивач посилався на положення статей 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 9, 14, 16, 24 Закону України "Про дорожній рух", статті 9 Закону України "Про автомобільні дороги України" та стверджував, що завдана йому внаслідок ДТП майнова шкода спричинена бездіяльністю відповідача, зокрема незабезпеченням безпечних умов дорожнього руху та належного експлуатаційного стану автомобільної дороги.
4. Відповідач заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що Служба автомобільних доріг у Закарпатській області не є власником або балансоутримувачем ані дерева, яке спричинило пошкодження автомобіля позивача, ані земельної ділянки на якій воно зростало поза смугою відведення автомобільної дороги.
5. Служба автомобільних доріг у Закарпатській області вказувала, що не наділена повноваженнями щодо вирубки дерев на земельних ділянках, належних іншим суб`єктам, та в межах компетенції здійснила необхідні заходи для забезпечення безпеки руху, зокрема неодноразово письмово зверталася до власника (користувача) земельної ділянки з вимогою зобов`язати держлісгоспи видалити дерева, які несуть потенційну загрозу безпеці дорожнього руху (в тому числі в межах Свалявського району, де сталася ДТП).
6. Також, відповідач стверджував, що позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо обставин завдання пошкоджень автомобілю, а звіт про його оцінку складено з порушенням відповідної методики та вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема включено до розміру шкоди різні вартості одних і тих самих деталей, які підлягали заміні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.12.2017 о 10 год 50 хв на автомобільній дорозі Київ-Чоп М-06 на ділянці 728 км + 254 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу транспортного засобу - вантажного сідлового тягача марки VOLVO, модель FH 42Т, державний номер НОМЕР_1 з причепом марки SCHMITZ, модель ІЗК 24, державний номер НОМЕР_2 (далі також - автомобіль), який здійснив наїзд на падаюче дерево.
8. Обставини цієї дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано у схемі місця ДТП, складеній лейтенантом поліції Стецьком Віталієм Васильовичем, за якою судами попередніх інстанцій встановлено, що дерево зростало поза межами правого краю проїзної частини дороги по шляху руху автомобіля; ширина правої та лівої проїзної частини дороги складає по 3,5 м, а відстань від місця зіткнення автомобіля з деревом та верхнього кінця дерева до краю лівої проїзної частини дороги складає 6 м.
9. За результатами оформлення матеріалів ДТП працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення або постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не складалися.
10. Згідно зі звітом № 79/17 від 14.12.2017 про оцінку автомобіля Volvo FH 42Т державний номер НОМЕР_1 (далі - звіт про оцінку № 79/17 від 14.12.2017) матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 181 749,11 грн.
11. За клопотанням відповідача ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2018 призначено судову комплексну автотехнічну та дорожньо-технічну експертизу, яку не було проведено через ненадання експертній установі комплексу вихідних даних та об`єктів дослідження, необхідних для його проведення.
12. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій зростало впале дерево, належить Державному підприємству "Свалявське лісове господарство" згідно з державним актом на право користування землею Б № 088787 від 1990 року.
13. Автомобільна дорога Київ-Чоп М-06 на ділянці 728 км + 254 м, де сталася ДТП, є автомобільною дорогою загального користування державного значення та обліковується на балансі відповідача.
14. Обов`язки з підтримання у належному стані смуги відведення цієї автомобільної дороги покладено на Службу автомобільних доріг у Закарпатській області, яка належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України.
15. Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, як замовник, 12.02.2017 уклала з Дочірнім підприємством "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Договір підряду № 4 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатської області, за яким підрядник зобов`язався надавати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Закарпатській області, зокрема автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп км 702+424 831+704 протяжністю 132,5 км, де сталася ДТП.
16. Згідно з пунктом 1.6 цього договору, на період його дії та протягом гарантійного періоду виконавець відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм Глави 82 ЦК України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуг відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Виконавця.
17. Усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту виконавець здійснює за письмовим розпорядженням (завданням) замовника у межах його фінансування (п. 1.7 договору підряду).
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
18. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 позов задоволено повністю, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області на користь ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" майнову шкоду в розмірі 181 749,11 грн та 2 726,25 грн витрат зі сплати судового збору.
19. Суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу автомобіль 11.12.2017 о 10 год 50 хв на ділянці автомобільної дороги Київ-Чоп М-06 728 км + 254 м потрапив у ДТП, зіткнувшись з падаючим або лежачим на дорозі деревом (наїзд), яке зростало поза межами проїзної частини автомобільної дороги на схилі лісового масиву земельної ділянки, право постійного користування якою належить державному підприємству "Свалявське лісове господарство" як лісокористувачу.
20. Мотивуючи рішення місцевий господарський суд вказав, що відповідно до визначених законодавством обов`язків та на виконання укладеного з Дочірнім підприємством "Закарпатський облавтодор" договору підряду про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатської області, відповідач повинен був доручити зрізування потенційно аварійних дерев, які росли на прилягаючих до автодоріг земельних ділянках, що не було зроблено відповідачем.
21. Задовольняючи позов суд дійшов висновку про доведеність складу цивільного правопорушення відповідача, а саме у невиконанні обов`язків з організації усунення аварійного дерева від падіння на автодорогу, що є незаконною бездіяльністю, яка спричинила зіткнення аварійного дерева з автомобілем позивача та завдання останньому майнової шкоди.
22. Розмір майнової шкоди суд визначив за звітом про оцінку № 79/17 від 14.12.2017, зазначивши, що відповідач його не спростував.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій
23. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" на користь Служби автомобільних доріг у Закарпатській області 4 089,36 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
24. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що схема місця ДТП не може вважатись належним доказом дорожньо-транспортної пригоди, оскільки за результатами оформлення дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції постанова про накладення адміністративного стягнення або протокол про адміністративне правопорушення не складалися.
25. Щодо розміру шкоди, обґрунтованого висновком про оцінку автомобіля № 79/17 від 14.12.2017, суд зауважив, що позивачем не надано доказів понесення ним таких збитків (витрат на проведення робіт з відновлювального ремонту автомобіля), що підтверджували б їх реальність.
26. Оцінивши подані відповідачем докази суд встановив, що відповідачем вживались заходи для забезпечення належних і безпечних умов дорожнього руху, зокрема, останній звертався до власника (користувача) земельної ділянки з вимогою зобов`язати держлісгоспи видалити дерева, які несуть потенційну загрозу безпеці дорожнього руху (в тому числі в межах Свалявського та Воловецького районів).
27. Виходячи з положень статей 22, 1166 ЦК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності усіх чотирьох складових елементів цивільного правопорушення, які б давали підстави для відшкодування позивачу за рахунок відповідача, Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, матеріальної шкоди в розмірі 181 749,11 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Рух касаційної скарги
29. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/327/18 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019.
30. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
31. 29.07.2019 до Верховного Суду від Служби автомобільних доріг у Закарпатській області надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти доводів та вимог скаржника.
32. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/327/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Зуєв В. А., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНСПЕЛЕ")
33. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає таке:
- всупереч приписів частини 2 статті 1166 ЦК України суд апеляційної інстанції поклав на позивача обов`язок доведення усіх чотирьох складових елементів цивільного правопорушення, отже й вини відповідача;
- відсутність протоколу про адміністративне правопорушення та не притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб відповідача, не свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення та підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяну шкоду;
- всупереч вимог статті 86 ГПК України, суд апеляційної інстанції проігнорував взаємний зв`язок наявних у справі доказів та не надав їм вмотивованої оцінки, відмовляючи у задоволенні позову;
- надіслання листів щодо здійснення певних заходів для видалення аварійних дерев не є доказом належного виконання відповідачем функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Узагальнені доводи інших учасників справи
(Служба автомобільних доріг у Закарпатській області)
34. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення та зазначає таке:
- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що шкоду позивачу завдано не з вини відповідача, оскільки Служба автомобільних доріг у Закарпатській області не є власником (користувачем) земельної ділянки на якій зростало аварійне дерево або його балансоутримувачем;
- відповідач вживав заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху в межах визначеної законодавством компетенції, оскільки не уповноважений втручатися у господарську діяльність інших суб`єктів господарювання та здійснювати самочинну вирубку дерев;
- схема місця дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення або постанови про накладення адміністративного стягнення, не може бути доказом протиправної поведінки відповідача, що є одним з обов`язкових елементів цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків;
- виникнення перешкоди дорожньому руху внаслідок падіння дерева не звільняє водія транспортного засобу від відповідальності за невжиття заходів для уникнення небезпеки;
- розмір збитків необґрунтований, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження понесення ним фактичних витрат (оплати ремонту) на заявлену суму, а звіт про оцінку № 79/17 від 14.12.2017 складено без виклику представників відповідача для технічного огляду транспортного засобу та з порушенням відповідної методики оцінки.
35. Від інших учасників справи заперечень на касаційну скаргу та інших матеріалів не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду касаційної скарги
36. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
40. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області про відшкодування шкоди на суму 181 749,11 грн, завданої внаслідок падіння дерева на належний позивачу транспортний засіб, що рухався автомобільною дорогою загального користування Київ-Чоп М-06.
41. Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав доведеним склад цивільного правопорушення відповідача, яке полягало у невиконанні обов`язків з організації усунення аварійного дерева від падіння на автодорогу, що є незаконною бездіяльністю, яка спричинила зіткнення аварійного дерева з автомобілем позивача та завдання останньому майнової шкоди, розмір якої відповідач не спростував.
42. За тих самих обставин і доказів апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку, встановивши що відповідачем вживались заходи з метою забезпечення належних та безпечних умов дорожнього руху, а позивачем не доведено наявності усіх чотирьох складових елементів цивільного правопорушення, які б давали підстави для відшкодування за рахунок відповідача матеріальної шкоди у розмірі 181 749,11 грн.
43. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанцій щодо відсутності складу цивільного правопорушення та обсягів в яких обов`язок його доведення покладається на сторони у деліктних правовідносинах є предметом касаційного оскарження у цій справі.
44. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без належного з`ясування обставин справи та оцінки аргументів сторін.
45. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
46. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - однин із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статті 16 ЦК України.
47. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України)
48. Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
49. При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
50. Так, частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
51. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).
52. Проте апеляційний господарський суд цієї презумпції не дотримався, мотивуючи відмову у позові висновком про те, що позивачем не доведено наявності усіх чотирьох складових елементів цивільного правопорушення, які б давали підстави для відшкодування за рахунок відповідача матеріальної шкоди.
53. Пославшись на відсутність в матеріалах справи постанови / протоколу про адміністративне правопорушення та з цих підстав визнавши неналежним доказом схему місця ДТП, апеляційний суд не забезпечив повного дослідження сукупності наявних доказів, хоча за їх оцінкою мав самостійно встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, адже питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває в площині цивільних правовідносин.
54. Наведений у пункті 53 цієї постанови висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 щодо самостійного встановлення судом наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.
55. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про неповне з`ясування обставин справи, передчасність висновків щодо відмови в задоволенні позову та недотримання приписів частини 2 статті 1066 ЦК України щодо презумпції вини завдавача шкоди під час апеляційного перегляду справи, що в силу статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.