ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Колос І. Б., Пєскова В. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМК ОРІС"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019
у складі колегії суддів: Дучал Н. М. (головуючий), Гетьмана Р. А., Слободіна М. М.
та на рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2018
у складі судді: Величко Н. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМК ОРІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"
про стягнення 476 714,09 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСМК ОРІС" (далі також - ТОВ "ПСМК ОРІС") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі також - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля") інфляційних втрат у розмірі 380 700,26 грн та 3 % річних у розмірі 96 013,83 грн, всього 476 714,09 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання, що, на думку позивача, виникло з рішення Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15, яким з відповідача стягнуто 1 169 072,06 грн заборгованості за Договором, 159 957,79 грн пені, 19 463,19 грн річних, 412 995,64 грн інфляційних втрат, 35 229,76 грн судового збору.
2. У зв`язку з тим, що заборгованість за рішенням Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 (за вирахуванням суми зобов`язання, припиненого зарахуванням зустрічних однорідних вимог) погашена відповідачем у межах виконавчого провадження позивач просив стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання 380 700,26 грн інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 96 013,83 грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
3. Посилаючись на прострочення ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" виконання грошового зобов`язання за рішенням суду, позивач здійснив нарахування 3 % річних та інфляційних втрат таким чином: з 07.12.2015 (день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/1524/15) по 21.03.2016 (день, що передує даті постановлення ухвали суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 705 219,97 грн, у зв`язку з припиненням зобов`язання на цю суму зарахуванням зустрічних однорідних вимог) виходячи з суми 1 796 718,47 грн; з 23.03.2016 (наступна дата після дня постановлення ухвали) по 30.08.2018 (день, що передує сплаті в межах виконавчого провадження суми 726 758,56 грн) виходячи з суми боргу у розмірі 1 097 498,50 грн; з 01.09.2018 (наступна дата після попереднього погашення) по 03.09.2018 (день, що передує перерахуванню приватним виконавцем залишку боргу на рахунок позивача) виходячи з суми боргу 365 749,94 грн, що і було підставою для звернення до суду з цим позовом.
Фактичні обставини справи, установлені судами
4. Як встановлено судами попередніх інстанцій рішенням Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" 1 169 072,06 грн заборгованості, 159 957,79 грн пені, 19 463,19 грн річних, 412 995,64 грн інфляційних втрат, 35 229,76 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. За зустрічним позовом стягнуто з ТОВ "ПСМК ОРІС" на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" 436 394,10 грн пені, 6 545,91 грн судового збору. В іншій частині зустрічних вимог відмовлено.
5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2015 рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 скасовано частково. Зустрічний позов ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення з ТОВ "ПСМК ОРІС" пені у сумі 683 683,92 грн задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ПСМК ОРІС" на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" пеню у сумі 683 683,92 грн, та судові витрати за зустрічним позовом у сумі 10 255,26 грн та за апеляційною скаргою у сумі 11 280,79 грн. У частині вирішення спору за первісним позовом рішення суду від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 залишено без змін. Доручено Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
6. У справі № 905/1524/15 щодо первісного позову ТОВ "ПСМК ОРІС" судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що за договором підряду № 2113-ДС/Р-2014 від 09.07.2014 позивач виконав ремонтні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт на загальну суму 1 169 072,06 грн, які відповідач не оплатив, а тому вказана сума визнана заборгованістю, яка підлягала стягненню з відповідача.
7. Перевіривши нарахування неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат через прострочення виконання ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" грошового зобов`язання за договором підряду № 2113-ДС/Р-2014, суди визнали обґрунтованими сумами: пеню у розмірі 159 957,79 грн, 3 % річних 19 463,19 грн, інфляційних втрат - 412 995,64 грн.
8. На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 видані накази від 05.01.2016.
9. Ухвалою суду від 22.03.2016 по справі № 905/1524/15 визнано наказ Господарського суду Донецької області № 905/1524/15 від 05.01.2016 про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" 1 169 072,06 грн заборгованості, 159 957,79 грн пені, 19 463,19 грн - 3 % річних, 412 995,64 грн інфляційних втрат, 35 229,76 грн судового збору, а всього 1 796 718,47 грн таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 705 219,97 грн внаслідок припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за наказом Господарського суду Донецької області № 905/1524/15 від 05.01.2016 про стягнення з ТОВ "ПСМК ОРІС" на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" пені у сумі 683 683,92 грн, судових витрат за зустрічним позовом у сумі 10 255,26 грн та за апеляційною скаргою у сумі 11 280,79 грн, а всього 705 219,97 грн.
10. У справі № 905/1753/18З судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформацією про виконавче провадження № 57098632 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем 29.08.2018 відкрито виконавче провадження за № 57098632 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 05.01.2016 № 905/1524/15 на суму 1 091 498,5 грн.
11. Сторонами не оспорювалося та підтверджено матеріалами справи, що згідно з платіжним дорученням № 367 від 31.08.2018 з депозитного рахунку приватним виконавцем Пишним А. В. перераховано ТОВ "ПСМК ОРІС" 726 758,56 грн з призначенням платежу: "примусово стягнуті кошти на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" згідно в/п № 905/1524/15 від 05.01.2016. ВП № 57095632 без ПДВ"; згідно з платіжним дорученням № 378 від 04.09.2018 з депозитного рахунку приватним виконавцем Пишним А. В. перераховано ТОВ "ПСМК ОРІС" 364 739,94 грн з призначенням платежу: "примусово стягнуті кошти на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" згідно в/п № 905/1524/15 від 05.01.16 ВП № 57095632 без ПДВ".
12. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 05.01.2016 № 905/1524/15 на суму 1 091 498,5 грн рішення суду виконано повністю 04.09.2018.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2018 у справі № 905/1753/18 позовні вимоги ТОВ "ПСМК ОРІС" до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення 476 714, 09 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" 3 % річних у розмірі 44 103,71 грн, інфляційних втрат у розмірі 180 306,23 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
14. Суд першої інстанції дійшов висновку, що грошове зобов`язання ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" перед ТОВ "ПСМК ОРІС" виникло до ухвалення судового рішення у справі № 905/1524/15, на підставі договору підряду № 2113-ДС/Р-2014, отже 3 % річних та інфляційні, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, належить нараховувати на суму основного боргу, стягнуту за таким рішенням суду за весь час до її повної сплати боржником, без урахування стягнутих цим рішенням сум пені, 3 % річних, а також судового збору.
15. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2018 залишено без змін.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами та висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 % річних у сумі 44 103,71 грн та 180 306,23 грн інфляційних, нарахування яких має здійснюватися на основну суму боргу за зобов`язанням, що виникло з договору підряду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій ТОВ "ПСМК ОРІС" звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 905/1753/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Пєсков В. Г., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.06.2019.
19. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ПСМК ОРІС" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
20. 10.07.2019 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на касаційну скаргу із запереченнями проти доводів та вимог скаржника.
21. 18.07.2019 до Верховного Суду від ТОВ "ПСМК ОРІС" надійшла відповідь на відзив відповідача.
22. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1753/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019.
23. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1753/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Колос І. Б., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ТОВ "ПСМК ОРІС")
24. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 625 Цивільного кодексу України, оскільки грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема у цій справі таке зобов`язання виникло з рішення Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "ПСМК ОРІС" на загальну суму заборгованості - 1 796 718,47 грн, що складається з 1 169 072,06 грн основного боргу, 159 957,79 грн пені, 19 463,19 грн - 3 % річних, 412 995,64 грн інфляційних втрат, 35 229,76 грн судового збору.
25. Також стверджує, що висновки місцевого та апеляційного судів, щодо нарахування 3 проценти річних та інфляційних втрат лише на суму основного боргу за договором підряду № 2113-ДС/Р-2014, не узгоджуються з приписами статті 625 Цивільного кодексу України та правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Узагальнені доводи інших учасників справи
(ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля")
26. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" просить у її задоволенні відмовити, зазначаючи, що грошовим зобов`язанням у договірних відносинах між сторонами у справі щодо договору підряду № 2113-ДС/Р-2014 є саме сума основного боргу за цим договором, на яку можуть нараховуватися інфляційні та 3 % річних, а не судове рішення, що лише підтверджує порушення зобов`язання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду касаційної скарги
27. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
31. Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем стягнутої за рішенням Господарського суду Донецької області від 29.10.2015 у справі № 905/1524/15 заборгованості, яка складається з основного боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором підряду, сум пені, процентів річних, інфляційних втрат та судового збору.
32. Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
33. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
34. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.