ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1937/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (Колоколов С. І. - головуючий, судді: Богатир К. В., Разюк Г. П.) у справі
за позовом Міністерства оборони України
до Одеської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси,
2) Військова частина А0800,
3) Військова частина А3571,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство ?Одесміськелектротранс",
за участі Військової прокуратури Південного регіону України,
про визнання незаконним та скасування рішення.
Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. 09.07.2019 Міністерство оборони України (далі - Міноборони України, Міністерство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада, Міськрада) про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Одеської міськради від 26.07.2017 №2329-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 8,5 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0084), за адресою: м . Одеса, вул. Інглезі біля будинку номер 15а (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії біля будинку номер 15а), та надання її у постійне користування Комунальному підприємству "Одесміськелектротранс" (далі - рішення №2329-VII, оспорюване рішення); 2) скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міськради та права постійного користування за Комунальним підприємством "Одесміськелектротранс" (далі - КП "Одесміськелектротранс", Підприємство) на земельну ділянку площею 8,5 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0084) (далі - спірна земельна ділянка), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 15-В.
2. Позовна заява аргументована тим, що спірна земельна ділянка є землею військового містечка №10, а саме військового аеродрому "Шкільний", і відноситься до земель державної власності, а за призначенням - до земель оборони, однак Міськрадою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель аеродрому "Шкільний" та надано зазначену ділянку КП "Одесміськелектротранс" у постійне користування, при цьому відповідачем не враховано, що власник земель оборони не приймав рішення про відмову від права власності, тому ця земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності.
3. 31.07.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Міноборони України про забезпечення позову шляхом заборони Одеській міськраді та КП "Одесміськелектротранс" здійснювати дії по будівництву об`єктів та розміщення обладнання, а також приймати рішення стосовно укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому "Шкільний" площею 8,5 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0084) за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 15-В, до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили.
4. Зазначена заява обґрунтовується посиланнями на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача існує реальна загроза порушення прав позивача і ускладнення або неможливості у подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог. При цьому позивач посилається на отриману з інтернет-мережі інформацію про те, що Міськрада планує забудову та використання спірної земельної ділянки для потреб КП "Одесміськелектротранс" на території військового містечка №10, що призведе до неможливості використання військового аеродрому "Шкільний" за цільовим призначенням військовою авіацією Збройних Сил України. Крім того Міністерству з отриманого від заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України генерал-майора С. Кривоноса листа стало відомо, що питання збереження діючого стратегічного військового аеродрому "Шкільний" перебуває на контролі Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО України).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 (суддя Демешин О. А.) відмовлено у задоволені заяви Міноборони України про забезпечення позову в справі №916/1937/19.
6. Ухвала мотивована положеннями статей 13, 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на які місцевий суд зазначив про те, що позивачем не наведено будь-якого обґрунтування з наданням відповідних доказів стосовного того, що невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.
7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 скасовано та заяву Міноборони України про забезпечення позову у справі №916/1937/19 задоволено повністю.
8. Постанова мотивована положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 2, 11, 136, 137, 269, 271, 280 ГПК України, враховуючи які апеляційний суд дійшов висновку про доведеність існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів Міністерства у разі задоволення позову, адекватність вжитих заходів забезпечення позову предмету цього спору, оскільки заявлені позовні вимоги спрямовані на відновлення порушеного, на думку позивача, права власності Міноборони України на спірну земельну ділянку та недопущення запланованої відповідачем її забудови та використання для потреб КП "Одесміськелектротранс" на території військового містечка №10, що призведе до неможливості використання військового аеродрому "Шкільний" за цільовим призначенням - військовою авіацією Збройних Сил України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Одеська міськрада звернулася з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. В обґрунтування наведеної позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 73, 74-79, 136, 137 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) оскаржувана постанова не містить мотивованого висновку про те, як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 2)висновок апеляційного суду про те, що Одеська міськрада чи КП "Одесміськелектротранс" може вчинити дії щодо розпорядження або забудови спірної земельної ділянки є лише припущенням і не підтверджений належними доказами; 3) з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження ним земельної ділянки, а заборона вчиняти будь-які дії (будівництво, поділ, об`єднання, передачу в оренду тощо) будь-яким особам не пов`язана з предметом позову; 4) з огляду на заявлені Міністерством вимоги немайнового характеру відсутній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Міноборони України у поданому відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. Спір між сторонами виник у зв`язку з віднесенням відповідачем частини земель військового аеродрому "Шкільний", а саме земельної ділянки площею 8,5 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0084), які є землями оборони, до земель комунальної власності з державною реєстрацією права комунальної власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міськради.
Позиція Верховного Суду
13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
14. Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
15. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
16. Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
17. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.