Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 372/957/17 провадження № 51-8529км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В., виправданого ОСОБА_1, захисника Кириленка О.В., прокурора Данько Д.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирок Обухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016110000000404, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., жителя АДРЕСА_1 ),
виправданого у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2018 року залишив вирок щодо ОСОБА_1 без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи службовою особою правоохоронного органу - капітаном поліції, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, у період з 08 липня 2016 року по 09 липня 2016 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за таких обставин.
У ході виконання доручення т.в.о. начальника Обухівського ВП ГУ НП у Київській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 09 липня 2016 року за № 12016110230000927, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, діючи з метою притягнення до кримінальної відповідальності особи на ім`я ОСОБА_2 та створення штучних доказів для забезпечення звернення слідчим із клопотанням до суду щодо проведення обшуку за місцем мешкання особи з метою документування злочинної діяльності, ОСОБА_1 умисно власноручно вніс до протоколів допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в дійсності не брали участі у слідчих діях та не давали у кримінальному провадженні жодних свідчень, недостовірні відомості, зокрема, про те, що вказані свідки повідомили, що ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини та, на їхню думку, причетний до їх розповсюдження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_1 . Вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні з точки зору належності, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, не навів переконливих мотивів, на підставі яких відкинув докази обвинувачення. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не проаналізував доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, безпосередньо не дослідив доказів та дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, тому необґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримала касаційну скаргу, вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Виправданий і захисник вважали, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою, а тому просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.