Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 554/10183/16-ц
провадження № 61-12389св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів : Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М. та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів : Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
Угрудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.
Позов мотивовано тим, що він є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у шлюбі із ОСОБА_2
30 червня 2015 року шлюб розірвано. 03 квітня 2013 року з ним стався нещасний випадок, у результаті якого він отримав тілесні ушкодження, та визнаний інвалідом першої групи, в даний час є прикутим до ліжка.
З вересня 2013 року відповідач припинила спілкуватися з ним та чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. 29 червня 2016 року він звернувся до служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава раді щодо встановлення графіку зустрічей з дитиною. Не дивлячись на складений графік, відповідач його не виконує, оскільки у ньому не зобов`язано останню привозити дитину за місцем його проживання.
Просив зобов`язати ОСОБА_2 у зручний для неї час привозити (хоча б один раз на місяць) дитину на день до нього (для особистого спілкування і прийняття участі у її вихованні) за адресою: АДРЕСА_1, завчасно повідомивши його про це за телефоном НОМЕР_1, НОМЕР_2 чи електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_3.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтава раді про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановленні участі батька у вихованні дитини, залишено без задоволення.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивача з донькою. Окрім того, оскільки рішенням органу опіки та піклування визначено порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, дане рішення є обов`язковим для виконання сторонами, а тому вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду мотивована тим, що звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що прикутий до ліжка, тому просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з неповнолітньою донькою та визначити порядок спілкування батька з дитиною - враховуючи його фізичний стан, зобов`язати відповідача ОСОБА_2, в зручний для неї час привозити (хоча б один раз на місяць) доньку на день до нього (для особистого спілкування і прийняття участі у вихованні), завчасно повідомивши позивача про це телефоном чи електронною поштою. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не чинить перешкоди позивачу у вихованні і спілкуванні з донькою, позивачем протилежно не доведено. Суд апеляційної інстанції не перевірив чи сприяє прийняте судом першої інстанції рішення якнайкращим інтересам дитини сторін, чи ґрунтуються такі вимоги на законі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 березня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі батька у вихованні дитини задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Визначено наступний порядок спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, враховуючи фізичний стан батька, зобов`язано ОСОБА_2 у зручний для неї час за попередньою домовленістю з нею забезпечити відвідування дитини (хоча б один раз на місяць) у вихідний день за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, завчасно повідомивши його про це за телефонами чи електронною поштою, враховуючи погодні умови, не порушуючи режиму дня та турбуючись про стан здоров`я дитини, для спілкування і прийняття участі у її вихованні у присутності матері дитини.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1 378 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що існують перешкоди у спілкуванні позивача з неповнолітньою донькою, які необхідно усунути.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 березня 2017 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що питання участі позивача у вихованні доньки вже було предметом розгляду органом опіки та піклування, рішення якого ніким не оскаржене і є чинним. Позивач не звертався до неї з приводу відвідування доньки. Посилання позивача на перешкоди у спілкуванні з дитиною надумані, безпідставні та не підтверджені належними доказами. Фактично позивач оскаржує рішення органу опіки та піклування. Зобов`язання відповідача забезпечити відвідування малолітньою донькою батька за місцем його проживання суперечить не лише засадам цивільного законодавства, але й Конституції України. Суд не дав оцінки психічному стану позивача.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
У вересні 2019 року цивільна справа № 554/10183/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.