1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа №760/14747/15-ц

провадження №61-3142св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018 року у складі судді

Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня

2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Кулішенка Ю. М., Таргоній Д. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві,



ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, з позовом, у якому просив визнати заповіт, складений 22 лютого 2010 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь

ОСОБА_2 , недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що позивач та відповідач є рідними братами. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 За життя,

22 лютого 2010 року ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчений заповіт, яким усе своє майно заповіла на користь відповідача

ОСОБА_2 .

Позивач указував, що на момент посвідчення заповіту стан здоров`я заповідача був настільки важкий, що заповіт нотаріусом посвідчувався у неї вдома, а сама вона в той момент не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними. На момент посвідчення заповіту його матері виповнилося 87 років. У зв`язку з віковими змінами та ураженням центральних магістральних судин головного мозку у неї існували ураження головного мозку, які виражались у віковій туговухості, втраті пам`яті, головокружінні, мовних порушеннях. ОСОБА_3 часто не впізнавала близьких.

Позивач вважає, що на час посвідчення заповіту волевиявлення матері не було вільним, а сам заповіт не відповідав її волі.

Короткий зміст рішень суду першої інстанцій

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 вересня

2018 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивач не надав доказів, які безперечно б свідчили про явні психічні розлади заповідача в момент посвідчення заповіту від 22 лютого 2010 року, неадекватну поведінку, інші обставини щодо перебування її в стані, в якому вона не могла розуміти значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, позивачем не надано. Місцевий суджу проаналізував раніше складений ОСОБА_3 заповіт від 28 березня 2007 року та дійшов висновку, що волевиявлення

ОСОБА_3 на вчинення заповіту на користь саме відповідача не було спонтанним, прихильність до нього в питанні розподілу спадкового майна у неї сформувалась заздалегідь, відтак, позиція заповідача була послідовною та відповідала її волі, сформованій на протязі значного проміжку часу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд указав, що суд першої інстанції дав належну оцінку твердженням про невідповідність заповіту волі заповідача, зваживши на послідовність та тривалість у часі позиції заповідача щодо того, аби єдиним спадкоємцем після неї був саме відповідач, в результаті чого прийшов до висновку про недоведеність таких посилань позивача та відсутність підстав для задоволення обґрунтованих ними позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд неповно та неправильно встановив фактичні обставини справ та вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи доводи позовної заяви, суд не дав належної оцінки стану здоров`я заповідача ОСОБА_3, неповно дослідив медичну документацію щодо останньої. Вважає, що експерту не було надано усю можливу медичну документацію.

Аргументом касаційної скарги є те, що апеляційний суд безпідставно відхилив доводи апеляційної скарги про порушення при посвідченні спірного заповіту нотаріусом. Помилково вважав, що дослідження даного питання призведе до виходу за межі позовних вимоги.

Доводи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу аргументовано тим, що при вирішенні спору судом враховано всі фактичні обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 лютого 2010 року ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчений заповіт на користь молодшого сина - відповідача ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 06 січня

2017 року, проведеної на підставі наявної у справі медичної документації та з дослідженням показання свідків, допитаних за клопотанням позивача, ОСОБА_3 на момент посвідчення оспорюваного заповіту

від 22 лютого 2010 року психічних розладів не виявляла, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У висновку також зазначено, що посилання позивача та покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що заповідач ОСОБА_3 на початок 2010 року внаслідок "вікового одряхління, переживань з приводу смерті чоловіка", почала виявляти суттєві психічні і поведінкові порушення психічного характеру у вигляді малопродуктивності мовного контакту з оточуючими, суттєвих розладів пам`яті, малоактивності поведінки, неспроможності до побутового самообслуговування не знаходять відповідного документального підтвердження стосовно періоду часу, що цікавить суд.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту